У Полтаві чорні археологи пограбували схили православного монастиря

Місце незаконних розкопок на схилі монастиря. Фото: Полтавський регіональний підрозділу «Союз археологів України»

У Полтаві на південному схилі старовинного Хрестовоздвиженського жіночого монастиря Полтавської єпархії Української Православної Церкви невідомі шукачі «скарбів» розрили землю, «знищуючи культурні нашарування», повідомив сайт  «Коло.News» з посиланням на пост у Facebook наукового співробітника охоронно-археологічної служби України Юрія Пуголовка.

«Нахабство грабіжників не знає меж, – поділився Юрій на своїй сторінці. – У Полтаві зафіксовано знищення культурних нашарувань з матеріалами XVII-XVIII ст. Прикрий випадок стався біля Хрестовоздвиженського монастиря, на його південних схилах».

Грабіжники працювали на схилі, мало вивченому археологами.

Про те, що трапилося повідомили місцеві жителі, що гуляють з собаками.

Юрій Пуголовок прокоментував інцидент: «Працювали "професіонали": розриті ямки вони не закривали, речі, які їх не цікавили, наприклад, старі банки, вони розвісили на гілках, а кахлі і кераміку теж склали на купу, щоб ті їм не заважали в подальшому. Швидше за все, вони знайшли монети або кулі. Загалом розкопана мародерами площа приблизно 10 на 10 метрів. Знятий культурний шар».

Серед розкопаних чорними археологами старожитностей вчені виявили фрагмент заліза, який виплавляли в горщику.

«У XVII-XVIII ст., коли був заснований монастир, таким способом залізо вже не виплавляли, – зазначив археолог, - ця знахідка відноситься до більш раннього періоду, часів Київської Русі. Також є кілька фрагментів кераміки, схожих на руський період середньовіччя. Зараз ми проводимо камеральну обробку матеріалів. Це цікавий момент, який свідчить про те, що, можливо, раніше на місці монастиря також було поселення або укріплення».

Православний чоловічий Хрестовоздвиженський монастир заснували в 1650 році за сприяння козацьких старшин і міщан. Він став найпівденнишим серед полкових монастирів Гетьманщини і пережив безліч татарських набігів. Після скасування монастиря радянською владою в 1923 році, обитель остаточно відновила свою діяльність у 1991 році як жіночий чернецький монастир.

Територія Хрестовоздвиженського монастиря в історико-архітектурному опорному плані Полтави є архітектурним і археологічним пам'ятником міста.

Як повідомляла СПЖ, в Великобританії дослідники виявили древній монастир, в якому коронували Едгара, першого короля Англії.

Přečtěte si také

Jednota pravoslaví v ohrožení: Příčiny a řešení

Zpráva biskupa Hioba (Bandmanna) ze Stuttgartu z 42. Pravoslavné konference

Sjezd pravoslavných dětí a mládeže v Cieplicích, Polsko

Lublinsko-chełmská pravoslavná diecéze s požehnáním Jeho Excelence, nejctihodnějšího Abela, arcibiskupa lublinského a chełmského, uspořádala ve dnech 11. až 17. července 2025 sjezd pravoslavných dětí a mládeže v malebném Pravoslavném domě sv. Štěpána v Cieplicích (Jelenia Góra).

Vladyka Juraj: Slovo z homílie pri privítaní ostatkov sv. Márie Magdalény

Pravoslávna cirkevná obec (PCO) v Nižnej Rybnici dnes zverejnila úryvok z homílie arcibiskupa Juraja, michalovsko-košického, prednesenej počas nedávneho slávnostného privítania ostatkov svätej Márie Magdalény. 

Košice zvou na oslavu sv. Paraskevy Římské a sv. Hermolaa s uctěním ostatků

Michalovsko-košická pravoslavná eparchie zve věřící na výjimečné bohoslužby v Košické katedrále k poctě svaté Paraskevy Římské a svatého Hermolaa s uctěním jejich ostatků.

Pravoslavný a katolický patriarcha Jeruzaléma vyzvali k ukončení války v Gaze

Hierrchové oslovili světové lídry na tiskové konferenci konané v Centru Notre Dame v Jeruzalémě.

V Košiciach privítali relikviu sv. Márie Magdalény

V dňoch 21. a 22. júla sa v košickej pravoslávnej katedrále uskutočniloprivítanie signifikantného ostatku sv. Márie Magdalény, Christovej učeníčky a apoštolky Zmŕtvychvstania Bohočloveka, informuje o tom FB profil Michalovsko-košické eparchie.