У Полтаві чорні археологи пограбували схили православного монастиря
Місце незаконних розкопок на схилі монастиря. Фото: Полтавський регіональний підрозділу «Союз археологів України»
У Полтаві на південному схилі старовинного Хрестовоздвиженського жіночого монастиря Полтавської єпархії Української Православної Церкви невідомі шукачі «скарбів» розрили землю, «знищуючи культурні нашарування», повідомив сайт «Коло.News» з посиланням на пост у Facebook наукового співробітника охоронно-археологічної служби України Юрія Пуголовка.
«Нахабство грабіжників не знає меж, – поділився Юрій на своїй сторінці. – У Полтаві зафіксовано знищення культурних нашарувань з матеріалами XVII-XVIII ст. Прикрий випадок стався біля Хрестовоздвиженського монастиря, на його південних схилах».
Грабіжники працювали на схилі, мало вивченому археологами.
Про те, що трапилося повідомили місцеві жителі, що гуляють з собаками.
Юрій Пуголовок прокоментував інцидент: «Працювали "професіонали": розриті ямки вони не закривали, речі, які їх не цікавили, наприклад, старі банки, вони розвісили на гілках, а кахлі і кераміку теж склали на купу, щоб ті їм не заважали в подальшому. Швидше за все, вони знайшли монети або кулі. Загалом розкопана мародерами площа приблизно 10 на 10 метрів. Знятий культурний шар».
Серед розкопаних чорними археологами старожитностей вчені виявили фрагмент заліза, який виплавляли в горщику.
«У XVII-XVIII ст., коли був заснований монастир, таким способом залізо вже не виплавляли, – зазначив археолог, - ця знахідка відноситься до більш раннього періоду, часів Київської Русі. Також є кілька фрагментів кераміки, схожих на руський період середньовіччя. Зараз ми проводимо камеральну обробку матеріалів. Це цікавий момент, який свідчить про те, що, можливо, раніше на місці монастиря також було поселення або укріплення».
Православний чоловічий Хрестовоздвиженський монастир заснували в 1650 році за сприяння козацьких старшин і міщан. Він став найпівденнишим серед полкових монастирів Гетьманщини і пережив безліч татарських набігів. Після скасування монастиря радянською владою в 1923 році, обитель остаточно відновила свою діяльність у 1991 році як жіночий чернецький монастир.
Територія Хрестовоздвиженського монастиря в історико-архітектурному опорному плані Полтави є архітектурним і археологічним пам'ятником міста.
Як повідомляла СПЖ, в Великобританії дослідники виявили древній монастир, в якому коронували Едгара, першого короля Англії.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.