Ігуменя Серафима (Шевчик): Хто розриває єдність Церкви – іде проти Христа

Настоятелька одеського Архангело-Михайлівського монастиря ігуменя Серафима (Шевчик). Фото: monasterium.ru

8 лютого 2020 року голова Синодального відділу УПЦ «Церква і культура», настоятелька одеського Свято-Архангело-Михайлівського монастиря ігуменя Серафима (Шевчик) пояснила в інтерв'ю порталу «Монастирський вісник», що жоден монастир УПЦ не тільки не перейшов в ПЦУ, але навіть не висловлював подібного бажання.

Говорячи про те, як у непростий для Церкви час живеться вірянам УПЦ, настоятелька одеської обителі зазначила: «Ми живемо спокійно, завдяки Господу за Його великі милості, тому що кожен із нас, ченців Української Православної Церкви, прекрасно знає, що наш фундамент непорушний. Церква створена Самим Господом. Він її Голова і ніхто інший! Не Константинопольський Патріарх, як сказав один із фанаріотів – це висловлювання можна знайти в інтернеті. Так от ми точно знаємо, хто наш справжній Глава, тому нам ніщо не загрожує».

Ігуменя Серафима (Шевчик) підкреслила: «Жоден монастир Української Православної Церкви не тільки не перейшов у нову структуру – ПЦУ, але ми навіть не чули про те, щоб хто-небудь із насельників або насельниць висловлював подібне бажання. Якщо на парафіях Західної України бували випадки, коли якась частина парафіян висловлювала таке прагнення, то в монастирях нічого подібного не було. У тому числі і в монастирях Західної України. І на Волині, і в Рівному, і на Львівщині, а це, напевно, найбільш проблемні області, насельники одностайно підтримують Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, моляться за свого Предстоятеля. Це говорить про те, що чернецтво в Україні рішуче налаштоване зберігати єдність зі своєю матір'ю – Руською Православною Церквою».

На думку глави Синодального відділу УПЦ, «єдність Церкви – це виконання молитви Господа і Спасителя нашого Іісуса Христа до Свого Небесного Отця перед стражданнями і Хресною смертю, коли Він говорив молитви: Отче, нехай будуть всі одно: як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, так і вони будуть у Нас єдине (Ін. 17:21).

Єдність Церкви – це заповідь, дана Богом. Сам Господь благословляє берегти цю єдність, а той, хто її розриває, хто закликає до екстремізму, роблячи дії, спрямовані на розпалювання ворожнечі між християнами, той іде проти волі Бога, проти Христа і Його заповідей про любов і єднання. Те, що зараз відбувається під час засідання Міжсоборної присутності, надзвичайно важливо. На пленумі розглядається текст документа, який відображає нагальні проблеми сучасного церковного життя.

Я дякую Господу, що перебуваю в середовищі тих, хто зібрався зараз під склепінням залу Церковних Соборів храму Христа Спасителя. Це відомі богослови, шановні експерти з різної церковної проблематики, люди з величезним досвідом і глибокими, різнобічними знаннями – справжня еліта Церкви. Подібна співпраця збагачує церковну людину, розширює її духовний світогляд. Я вдячна священноначаллю за те, що у чад Української Православної Церкви є можливість перебувати в цій родині, бути причетними до прийняття рішень, які впливають, як я думаю, і на життя Вселенської Церкви. На цьому пленумі ми говорили про наслідки розколів і єресей, про розкол в Україні, про позиції Помісних Церков, деякі з яких, на жаль, на догоду інтересам світових еліт блюзнірськи зневажають християнські принципи братнього спілкування та єдності у Христі».

Ігуменя Серафима нагадала, що «в роки Великої Вітчизняної війни на Україні загострилися розколи і церковні негаразди, з тієї причини, що гітлерівська окупаційна влада всіляко їх підтримувала. Була створена так звана Автокефальна Церква на чолі з Полікарпом Сікорським, який не просто відокремився від Московської Патріархії, а закликав до ворожнечі з усім, що було пов'язано з Руською Православною Церквою, розпалював ворожнечу між християнами.

Тоді ж приблизно була створена Автономна Українська Православна Церква, яка полягала в єдності з Московським Патріархатом, але була гнаною гітлерівською владою. Архієреї та священнослужителі піддавалися арештам. Гестапо заарештувало митрополита Олексія (Громадського), главу Автономної Української Православної Церкви, а у 1944 році він був убитий послідовниками Бандери. Збройні формування Української повстанської армії, які боролися з радянською армією і, як зараз стверджують їхні послідовники, з німецько-фашистськими загарбниками, жорстоко розправлялися з членами Автономної Православної Церкви, яка підтримувала Московський Патріархат. Ними було вбито більше сорока священиків, духовні особи піддавалися тортурам і знущанням. Деяких із них живцем втопили в колодязях, інших розстріляли. Єпископа Мануїла (Тарнавського) бандерівці викрали і повісили в лісі тільки за те, що він перебував у канонічній єдності з Московським Патріархатом. Про це мало хто знає, але це трагічна сторінка в історії України».

Як повідомляла СПЖ, раніше ігуменя Серафима підкреслила, що деградація держави починається з деградації культури.

Přečtěte si také