Митрополит Володимир: Піст – благословенний час, весна душі і покаяння

1 березня 2020 Митрополит Володимир-Волинський і Ковельський Володимир. Фото: єпархія.укр
1 березня 2020 митрополит Володимир-Волинський і Ковельський Володимир опублікував Великопісне послання до пастирів і пастви Володимир-Волинської єпархії, повідомляє прес-служба єпархії.
Владика зазначив, що з початком Великого посту Церква закликає нас «слідувати за нашим Спасителем Господом Ісусом Христом, вийти на сорокаденний подвиг стриманості, посту, покаяння і молитви».
«Великий Піст – благословенний час, який Свята Церква у своїх співах називає весною душі, весною покаяння. Як прокидається і відновлюється природа від весняного сонця, так і від тепла, любові до Бога і людей, через покаяння, звільнення від гріховних пристрастей і нечистоти серцевої, оживає і людська душа. Через тиху молитву ми прямуємо до спасительного джерела життя – Воскресіння Христового», – підкреслив владика.
«З давніх часів людству було відомо про піст. Пам'ять про нього знаходимо ще в Старому Завіті. Старозавітні пророки і праведники постили і закликали до посту тих, хто згрішив перед Богом. Постом і молитвою за всіх часів люди намагалися відвести від себе гнів Божий і заслужити Його милість. Так пророк Мойсей через піст отримав скрижалі, на яких Господньою Десницею були написані заповіді Божі. Саме після посту пророк Ілія побачив Бога, наскільки це було можливо для смертної людини; був неушкоджений Данило, який через три тижні посту без хліба і води був кинутий у яму з левами (Дан 6, 16-22), піст дав непереможну міць воєводі Самсону (Суд 13, 4). У Новому Завіті згадується сорокаденний піст Спасителя нашого – Господа Ісуса Христа в пустелі, де Він боровся зі спокусами диявола. Господь Своїм прикладом установив святу Чотиридесятницю як універсальні ліки. Своїм учням Христос підкреслює велику силу, що виганяє бісів, яку дає піст і молитва: «Цей рід не виходить інакше, як тільки молитвою та постом» (Мк. 9, 29)».
Митрополит Володимир пояснює: «Важливо пам'ятати, що піст – це не голод і не дієта. Тому потрібно розуміти, що головним є піст душі. Необхідно приділити увагу молитві і добрим справам. Слід читати Святе Письмо, відвідувати храм, сповідатися, причащатися Святих Христових Таїн, не засуджувати ближнього, жити у мирі з рідними і знайомими, стримувати свої тілесні пристрасті».
«За благочестивою традицією, ми починаємо Великий піст, просячи один у одного вибачення. У своїх гріхах ми просимо у Бога прощення, але при цьому самі не можемо пробачити тих, хто образив нас. Ці образи тривають місяцями, а іноді й роками. І часом з маленької іскорки розгорається таке велике полум'я, воно спалює і нас самих, і відносини з дорогими нашому серцю близькими. Так руйнуються сім'ї, люди з друзів стають ворогами. А все тому, що не було вчасно сказано просте слово: «Прости, прости, прости!». Згадаймо, що сам Господь закликає нас прощати один одному, говорить про те, що якщо ми не пробачимо людям їхніх гріхів, то Він не пробачить нам гріхи наші (Мт. 6: 14-21). Тому на порозі Великого посту ми повинні щиро попросити один у одного пробачення, з усіма примиритися. Якщо ми приховуємо в своїй душі камінь образи, то ніякі наші подвиги, пости і молитви не будуть бажані Богу», – пише архієрей.
Він побажав усім «з великою користю провести цей час духовного оновлення і відродження, намагаючись нічого не упустити з безцінних Дарів, якими так багатий Великий піст».
«Щиро вітаю вас з наступаючим Великим постом – духовною весною, і, підносячи свої молитви до Небесного Престолу, закликаю на всіх вас Боже благословення. Нехай Всемилостивий і Всемогутній Господь допоможе нам провести гідно цей Великий піст, щоб в чистоті серця і духовної радості сподобитися нам зустріти Світле Христове Воскресіння», – завершив він.
2 березня 2020 року православні християни вступили в найбільш строгий і тривалий піст в році – Великий піст. Великий піст, який ще називають Чотиридесятницею, готує віруючих до Страсної Седмиці і наступного за нею Воскресіннч Христового.
Přečtěte si také
Primas Kyperské církve zrušil návštěvu Vatikánu kvůli nemoci papeže
Arcibiskup Kypru plánoval s papežem projednat přivezení ctihodné hlavy apoštola Pavla na Kypr.
Mezináboženská rada Albánie vyzvala k míru kvůli napětí v zemi
Mezináboženská rada Albánie poznamenala, že právo na pokojný protest nemůže ospravedlnit násilí, pogromy a ničení majetku.
Bulharský patriarchát reagoval na obvinění ze znásilnění v Berlíně
Bulharský patriarchát vyzval ke zdrženlivosti v souvislosti s obviněním kostelníka berlínské pravoslavné farnosti ze znásilnění mladé ženy. Zdůraznil nutnost řádného vyšetřování.
Dopisy 22 žen odhalují další svědectví o údajném zneužívání knězem Rupnikem
Již v roce 2000 popsalo 22 žen údajné zneužívání ze strany katolického kněze Marka Ivana Rupnika. Vatikánský proces pokračuje, obviněné ženy však kritizují jeho pomalý průběh.
V Polsku vyšla kniha o athoském starci Avvakumovi
Nakladatelství Polské pravoslavné církve vydalo knihu věnovanou životu athoského starce Avvakuma, žáka svatého Siluána Athoského, který strávil většinu života v monastýru svatého Pantelejmona.
Katolický kněz z Afriky vyvolal diskusi o polygamii v církvi
Katolický kněz Égide Muziazia, působící v Německu, vyzval k přehodnocení pastoračního přístupu k polygamii v Africe. Kritizoval také postup někdejších křesťanských misionářů.