На Афоні виявили рештки першої келії преподобного Паїсія Величковського

Залишки першої келії преподобного Паїсія біля монастиря Пантократор. Фото: monasterium.ru

На Святій Горі Афон у Греції виявили рештки першої келії, де у XVIII столітті подвизався преподобний Паїсій Величковський (1722–1794). Про це повідомляє monasterium.

Донедавна перша келія святого Паїсія вважалась втраченою. Її історична назва «калива Кіпарі». Розташована вона на території колишніх монастирських садів, від чого й називалася Кіпарі (від грецького слова Κηπουρός – садівник). Залишки каливи «Кіпарі» нещодавно були випадково виявлені афонськими ченцями під час вирубання густих і непрохідних чагарників монастирського лісу. За багатьма ознаками та описами ймовірно, що святий Паїсій жив саме в цій келії, але, на думку дослідників, цей факт потребує додаткового вивчення.

За часів преподобного Паїсія навколо монастиря Пантократор було багато покинутих споруд, де селилися ченці, які не мали власного монастиря. Паїсій своїми руками відновив каливу «Кіпарі» і оселився в ній з кількома учнями. Через деякий час, коли кількість його послідовників збільшилась, він задумався про заснування власного скиту. Саме у закинутій каливі «Кіпарі» старцем Паїсієм було започатковано створення власної духовної школи, яка вплинула не лише на відродження втрачених традицій православного старецтва та ісихазму, а й на духовно-культурне пробудження в Україні, Румунії, Молдові, на Балканах та в Греції.

Преподобний Паїсій відомий як просвітитель XVIII століття та відновник чернечих традицій. Його переклади святоотцівських творів з грецької на «славенську» (церковнослов'янську) мову довгий час були єдиними в Російській імперії і читалися всюди. Це такі роботи, як «Добротолюбіє», твори преподобного Ісаака Сирина, Феодора Студита, преподобних Варсонофія та Іоанна, святителя Григорія Палами, преподобного Максима Сповідника, святителя Іоанна Златоуста та багато іншого.

Святого Паїсія особливо шанують в Україні, де він народився та провів перші роки життя, а також в Румунії, де він оселився після Афона та заснував кілька монастирів. У зв'язку з 300-річчям від дня народження весь 2022 рік в Румунській Церкві було оголошено ювілейним роком преподобного Паїсія Величковського.

Раніше СПЖ повідомляла, що на Афоні набули мощі старця Діонісія (Ігната).

Přečtěte si také

Jednota pravoslaví v ohrožení: Příčiny a řešení

Zpráva biskupa Hioba (Bandmanna) ze Stuttgartu z 42. Pravoslavné konference

Sjezd pravoslavných dětí a mládeže v Cieplicích, Polsko

Lublinsko-chełmská pravoslavná diecéze s požehnáním Jeho Excelence, nejctihodnějšího Abela, arcibiskupa lublinského a chełmského, uspořádala ve dnech 11. až 17. července 2025 sjezd pravoslavných dětí a mládeže v malebném Pravoslavném domě sv. Štěpána v Cieplicích (Jelenia Góra).

Vladyka Juraj: Slovo z homílie pri privítaní ostatkov sv. Márie Magdalény

Pravoslávna cirkevná obec (PCO) v Nižnej Rybnici dnes zverejnila úryvok z homílie arcibiskupa Juraja, michalovsko-košického, prednesenej počas nedávneho slávnostného privítania ostatkov svätej Márie Magdalény. 

Košice zvou na oslavu sv. Paraskevy Římské a sv. Hermolaa s uctěním ostatků

Michalovsko-košická pravoslavná eparchie zve věřící na výjimečné bohoslužby v Košické katedrále k poctě svaté Paraskevy Římské a svatého Hermolaa s uctěním jejich ostatků.

Pravoslavný a katolický patriarcha Jeruzaléma vyzvali k ukončení války v Gaze

Hierrchové oslovili světové lídry na tiskové konferenci konané v Centru Notre Dame v Jeruzalémě.

V Košiciach privítali relikviu sv. Márie Magdalény

V dňoch 21. a 22. júla sa v košickej pravoslávnej katedrále uskutočniloprivítanie signifikantného ostatku sv. Márie Magdalény, Christovej učeníčky a apoštolky Zmŕtvychvstania Bohočloveka, informuje o tom FB profil Michalovsko-košické eparchie.