Митрополит Ісая: Якщо стану предстоятелем, питання ПЦУ переглядати не буду

Митрополит Ісая у нетиповому для грекомовних архієреїв «руському» одязі. Фото: orthodoxia.info

14 грудня 2022 року митрополит Тамасосський та Орінійський Ісая заявив, що якщо він стане предстоятелем Церкви Кіпру, то переглядати питання визнання ПЦУ не буде.

Під час інтерв'ю виданню «Репортер» журналіст нагадав митрополиту Ісаї про те, що ще нещодавно його позиція щодо визнання ПЦУ була негативною, і саме через це були порушені стосунки з покійним архієпископом Хризостомом. «Чи переглянули ви свою позицію після вторгнення в Україну?», – запитав журналіст.

Митрополит Ісая відповів, що з урахуванням тих фактів, «які ми мали на той час (коли митрополит Ісая виступав проти ПЦУ, – Ред.), ми справедливо просили про можливість миру через діалог і нейтралітет, щоб автокефалія в Україні могла функціонувати належним чином».

«Тепер богословські факти змінилися, але також після вторгнення змінилися і національні факти, оскільки будь-який ревізіонізм підриває наше власне існування та існування Греції», – сказав ієрарх.

Він також стверджує, що «не залежить у церковному відношенні ні від Сходу, ні від Заходу». «У нас є автокефалія, і ми повинні мати свою думку з цього приводу, завжди відповідно до даних, які ми маємо перед собою».

Митрополит Ісая наголосив, що «це питання (визнання ПЦУ – Ред.) закрите, і я не буду, якщо мене оберуть, знову виносити його на розгляд Священного Синоду».

Тамасосський архієрей заявив, що всі розмови про те, що його позиція якось пов'язана зі стосунками з Руською Церквою, а також чутки, що він «просуває її інтереси» – це «навмисна пропаганда, щоб скинути мене, у зв'язку з майбутніми виборами архієпископа».

Він розповів, що його нещодавнє відвідування Фанара було покликане зруйнувати цю «зловмисну пропаганду про наші наміри та позицію», і «відносини з Фанаром стали ще міцнішими, ніж були в минулому».

Раніше СПЖ писала, що Тамасосський митрополит співслужив на Фанарі з ПЦУшним «архієпископом».

Přečtěte si také

Znesvěcení svatyně v evropské zemi? Chmelnyckyj ukazuje temnou tvář „duchovní nezávislosti“.

Je neuvěřitelné, že ve státě, který se statečně brání ruské agresi a zároveň usiluje o vstup do Evropské unie a Severoatlantické aliance – tedy do společenství, které se opírá o principy právního státu , ochrany náboženské svobody a lidské důstojnosti – se v roce 2025 odehrávají scény, které připomínají spíše středověký lynč než evropskou civilizovanost.