Архієпископ Іона розповів, чого віряни навчилися в дні карантину
Голова Синодального відділу у справах молоді УПЦ, настоятель Свято-Троїцького Іонинського монастиря в Києві архієпископ Обухівський Іона (Черепанов). Фото: foma.in.ua
Дні карантину навчили вірян УПЦ 3 важливих речей, розповів голова Синодального відділу у справах молоді УПЦ, настоятель Свято-Троїцького Іонинського монастиря в Києві архієпископ Обухівський Іона (Черепанов) в інтерв'ю сайту Ольшанського жіночого монастиря на честь ікони Божої Матері «Відрада і Втіха».
«Період карантину дуже багато чому нас навчив. По-перше, дав дивовижний досвід перебування поза богослужбовим життям Православної Церкви. Ми не могли бути присутніми на службах, не могли зустрічатися, не могли насолоджуватися Божественною літургією. І тепер можемо собі уявити, що відчували люди в часи гонінь – і далеких від нас, аріанських, і недавніх часів Радянського Союзу», – зазначив архієрей.
Він додав, що між нашим вимушеним обмеженням і тим, що переживали християни в часи гонінь, є різниця – ми знали, що наша відсутність у храмі тимчасова, а тоді ніхто не знав, чи зможе ще хоча б раз відвідати богослужіння в храмі.
«Кожному треба зрозуміти: як це, бути без храму; і навпаки, яка радість – перебувати в церкві під час богослужіння», – підкреслив архієпископ Іона.
Ієрарх УПЦ пояснив, що другим уроком карантину став досвід усамітнення.
«Ми багато читали про подвижників, які йшли в пустелі, жили одні або невеликими громадами, борючись заради Господа. Тепер такий досвід придбали і ми, живучи поодинці або будучи запертими в одному приміщенні в тісному колі сім'ї», – зазначив він.
На думку архієрея, люди, які опинилися на самоті, навчилися шукати собі духовне заняття, а ті, хто переживав карантин у колі сім'ї, навчалися любові.
«Тим, хто перебував у сім'ї, було дещо складніше, тому що всі слабості і неміч наших ближніх проявлялися у сто крат більше. І стали як ніколи актуальні слова апостола: "Один одного тяготи носіть і так виконаєте закон Христовий". І це теж досвід, і за нього також треба дякувати Богу», – закликав він паству.
Третій урок карантину – постійне перебування в пам'яті смертній, – пояснив архієпископ Іона.
«І ще один безцінний досвід ми отримали – постійне перебування в пам'яті смертній. Інформування з усіх боків про небезпеку хвороби навчило нас щодня пам'ятати про те, що наше життя кінцеве. І що колись, можливо, навіть в самий найближчий час, нам треба буде стати на Суд перед нашим Творцем, – підкреслив намісник Свято-Троїцького Іонинського монастиря. – Такий стан важливо зберегти на все життя – коли ні на хвилину не залишає думка, що ми ходимо під Богом».
Архієпископ Іона побажав вірянам благополучно подолати період пандемії, щоб Господь кожному дав час на покаяння і переосмислення нового досвіду, який може бути корисним у повсякденному житті після закінчення карантину.
Раніше архієрей заразився коронавірусом, перебував на самоізоляції, а після лікування подякував медикам за їхню самовіддану працю з порятунку тих, хто хворий на COVID-19.
Přečtěte si také
Videoreportáž: Oslavy Křtu Páně v Praze. Arcibiskup Michal světil Vltavu
Praha se stala dějištěm starobylé tradice. Po slavnostním procesí proběhl pod železničním mostem na Výtoni obřad Velkého svěcení vody.
V Libanonu byl zahájen Týden modliteb za jednotu křesťanů
V Libanonu se sešli představitelé různých křesťanských denominací, aby společnou bohoslužbou zahájili tradiční ekumenický týden.
Papež Lev XIV. přijal prezidenta Pavla ve Vatikánu
Český prezident jednal s papežem o válce na Ukrajině, globálních konfliktech i otázce zneužívání v církvi.
Rumunský patriarcha reagoval na tragickou železniční nehodu ve Španělsku
Patriarcha Daniel reagoval na smrtící nehodu vlaků na jihu Španělska a vyjádřil blízkost rodinám obětí i zraněným.
Počet křesťanů v Evropě klesl o 17 milionů: Nová zpráva varuje před úpadkem
Nová analýza stavu křesťanství v Evropě zaznamenala prudký pokles věřících. Důvodem je oslabení role církve v lidské společnosti i probíhající migrační procesy.
Historie pravoslaví ve 2 minutách: Zkáza Konstantinopole 1204
Křižáci se původně vydali osvobodit Jeruzalém. Dluhy vůči Benátkám a dynastické spory v Byzanci je však dovedly k hanebnému vyplenění Konstantinopole.