У Швейцарії опублікували дослідження про УПЦ і ПЦУ в сучасній Україні

Успенський храм Києво-Печерської лаври. Фото: 112.ua

Швейцарський Центр досліджень в області безпеки опублікував незалежне дослідження, в якому розповів про результати «дарування» Томосу для ПЦУ і порівняв положення цієї структури з Українською Православною Церквою, повідомляє телеграм-канал «Релігія сьогодні».

Дослідження під назвою «Стратегія й тактика Руської Православної Церкви щодо України в перший рік президентства Володимира Зеленського» було здійснено за підтримки Німецького науково-дослідного товариства.

У ньому сказано, що відкритий тиск адміністрації П. Порошенка на УПЦ та активна підтримка владою ПЦУ не принесли значних результатів.

«У період з грудня 2018 р. по квітень 2019 р. лише близько 600 громад УПЦ (5% зареєстрованих) перейшли в ПЦУ. 84 громади перейшли в ПЦУ добровільно, 122 були захоплені. Приблизно така ж кількість храмів була переведена до складу ПЦУ місцевою владою; при цьому дані храми залишаються під контролем УПЦ. Близько 250 громад розкололись, і служити в храмах неможливо (однак священики залишилися у складі УПЦ); ще в 100 громадах служби проводяться в тих храмах, що і раніше, але формально вони були переведені до складу ПЦУ» – йдеться в документі.

Автори дослідження відзначають, що основна маса добровільних переходів і захоплень відбувалися або в областях Західної України, або в тих областях, які межують з ними.

У той же час, в інших регіонах, в тому числі в Києві, переведення й так звані «переходи» були одиничними, а «у Вінницькій області, де правлячий архієрей УПЦ перейшов у ПЦУ, з багатьох сотень парафій слідом за ним перейшли в нову структуру лише 26 парафій».

Дослідники підкреслюють, що Фанар не зміг об'єднати всіх православних України, а замість цього «відбулася лише легалізація розкольницьких структур», яку офіційно підтримали лише три Помісні Православні Церкви з 14.

Разом з цим, у дослідженні говориться, що УПЦ, незважаючи на сильний тиск з боку влади України, продемонструвала єдність і стійкість у відстоюванні своєї позиції.

Крім того, дослідники стверджують, що храми УПЦ відвідує значно більше віруючих, ніж у храми ПЦУ. Також, саме УПЦ веде більш активну діяльність по будівництву храмів, ніж ПЦУ. Цей факт був підтверджений польовим дослідженням у Південній та Правобережній Україні в 2015-2020 рр.

Був відзначений спад диффамаційної кампанії, що проводилася проти УПЦ українськими ЗМІ, а влада припинила підігрівати кампанію за переведення парафій УПЦ до складу ПЦУ, так як Президент фактично усунувся від вирішення релігійних питань.

У документі йдеться, що в ситуації з Україною РПЦ теж винесла для себе уроки, істотно переглянувши свою стратегію міжправославних відносин.

Наприклад, «РПЦ вдалося відібрати у Фанару Архієпископію православних руських церков у Західній Європі». Ця подія, на думку експертів, «стала контрударом Москви з Фанару, який в останній момент намагався врятувати ситуацію, запропонувавши Архієпископії розглянути можливі форми співпраці».

«Цей досвід, можливо, підштовхне РПЦ поборотися за позицію «головної Православної Церкви» в деяких країнах «неправославного» світу» – підсумовують автори дослідження.

Раніше СПЖ писала, що глава ПЦУ Епіфаній Думенко ходив у МВС скаржитися на слабку допомогу поліції в захопленні храмів Української Православної Церкви, і вважає, що влада Порошенка ставилася до його релігійної структури більш відповідально.

Přečtěte si také