У РПЦ розповіли, як пов'язані обернення Софії на мечеть і розкол в Україні

Храм святої Софії в Стамбулі. Фото: istanbul-life.info

Поділ, який стався через визнання патріархом Варфоломієм ПЦУ, що послабило світове Православ'я, а Константинопольський патріарх Варфоломій не зміг вплинути на рішення президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана перетворити собор Святої Софії на мечеть, заявив голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон в ефірі передачі «Церква і світ», повідомляє сайт ВЗЦЗ РПЦ.

«Звичайно, ми не можемо поставити в провину патріарху Варфоломію те, що він не зумів утримати турецьку владу від цього рішення, тому що знаємо, що в багатьох інших випадках турецька влада не звертає ніякої уваги на його позицію і його думку. Але те, що Православ'я зустріло цю сумну подію ослабленим, це дійсно факт. На жаль, той поділ, який стався через визнання патріархом Варфоломієм українських розкольників, не пішло на користь Православної Церкви – це вже зараз очевидно для всіх», – пояснює архієрей.

Митрополит Іларіон розповів: багато експертів проводять паралелі між подіями 500-річної давнини, коли Константинопольський патріарх підписав унію з Римом, і впав Константинополь, і сучасним перетворенням собору Святої Софії на мечеть на тлі легалізації Фанаром українського розколу.

«Журналісти й історики проводять паралелі, згадуючи 1453 рік, коли за кілька років до цього Константинопольський патріарх підписав унію з Римом. В інших Церквах цю унію не визнали, в Руській Церкві цю унію не визнали. Потім Константинополь упав, і Свята Софія була перетворена на мечеть. Зараз деякі критики й публіцисти проводять паралель з цими подіями, говорять, що в минулому році відбулася легалізація українського розколу, а в цьому році Свята Софія перетворена в мечеть, пов'язуючи ту історію з нинішньою», – зазначив ієрарх.

Як повідомляла СПЖ, раніше представник ЄС Жозеп Борелль заявив: Євросоюз вважає рішення влади Туреччини перетворити собор Святої Софії в Стамбулі з музею в мечеть «гідним жалю».

Přečtěte si také

Pravoslavná sakrální architektura v Česku – Část 2

V první části našeho putování jsme se podívali na tři ikonické lázeňské chrámy, které v 19. století financovali ruští aristokraté.