У Комітеті ВР з прав людини засудили побиття активістами клірика УПЦ
Активісти, які напали на священника УПЦ в Києві. Фото: vesti.ua
Функція «карального апарату» у правовій державі повинна лежати виключно на правоохоронній системі, і у правоохоронних органів є всі підстави відкрити кримінальне провадження відносно активістів, які жорстоко побили священнослужителя УПЦ. Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин Дмитро Лубинець, повідомляє «Капітал».
«Як тільки у нас хтось бере на себе функцію приймати рішення про те, що винен той чи інший, то це автоматично веде до краху правоохоронної системи, – сказав Лубинець, коментуючи інцидент, що відбувся в Києві на початку вересня за участю нетверезих АТОшників. – У результаті ми просто прийдемо до суду Лінча і взагалі до анархії. Тому при всій повазі до всіх, я особисто засуджую взагалі таку поведінку і вважаю, що будь-яка людина не може бути покарана іншою людиною. Для цього у нас є державна система».
За його словами, в правовій цивілізованій державі подібні інциденти «неможливі в принципі».
«Це помилковий шлях, і, якщо навіть хтось вважає, що це допоможе Україні, то це, навпаки, призведе до того, що суспільство буде розділятися, – зазначив голова Комітету ВР. – Цього точно не треба допускати. І точно застосування сили, так званий "каральний апарат", повинен бути тільки в руках державних органів – і все».
Також він підкреслив, що питаннями правопорядку повинні займатися виключно правоохоронні органи, а не «активісти», і «якщо ми живемо в правовій державі, то у нас є спеціальна правоохоронна система для того, щоб приймати рішення з цих питань».
«Якщо хтось, молодий чи старий, хто був або не був в АТО, вважає, що інші люди, які також були чи не були в АТО, в чомусь там винні, то він звертається в правоохоронні органи і пише відповідну заяву, а правоохоронні органи цим питанням займаються», – пояснив Лубинець.
Те, що побитий нетверезими людьми священнослужитель УПЦ не написав на своїх кривдників заяву в поліцію, не є перешкодою для реєстрації кримінального провадження за фактом злочину, додав він, оскільки «навіть публікація в ЗМІ може послужити підставою для того, щоб Національна поліція відкрила кримінальне провадження».
«У ході розслідування, безумовно, буде мати значення, чи вважає потерпілий себе потерпілим, чи не вважає. Можливо, саме тому, що людина посідає церковний сан, він і розуміє, що найбільшу кару ці люди понесуть від Господа. Але, в будь-якому випадку, якщо правоохоронні органи захочуть відкрити кримінальне провадження, у них є для цього всі підстави», – сказав голова Комітету Верховної Ради україни з прав людини.
Нагадаємо, увечері 4 вересня 2020 року кілька озброєних АТОшників у Києві побили священнослужителя Української Православної Церкви, який став інвалідом після інсульту. Свою поведінку вони пояснили належністю священнослужителя до Церкви «держави-агресора». Постраждалий отримав серйозні травми, але, зі словами «Бог їм суддя!», не став писати заяву в поліцію.
Přečtěte si také
Padesátnice – zjevení Trojice a zrod Církve
Den Padesátnice, seslání Ducha svatého, završuje mnohatýdenní periodu k kalendářnímu roku, během nějž prožíváme celé dílo spásy lidského rodu Trojjediným Bohem.
Římská konference o jednotě s pravoslavím
Jak informuje VaticanNews , v Římě probíhá mezinárodní konference pořádaná Papežskou univerzitou sv. Tomáše Akvinského (Angelicum) u příležitosti 1700. výročí Prvního ekumenického koncilu svolaného v Niceji roku 325.
Historie se opakuje: Sesazení metropolity Tychika a lekce z minulosti
Po sesazení metropolity pafoského Tychika Kyperským synodem už vyšlo mnoho článků. Má však smysl podívat se na podobné případy z dějin, abychom porozuměli smyslu toho, co se dnes děje.
Zasedání Eparchiální rady Pražské pravoslavné eparchie
Pražská pravoslavná eparchie zveřejnila na svém oficiálním facebookovém profilu informaci o řádném zasedání Eparchiální rady , které se konalo 27. května 2025 v Praze.
Porodnost v Česku opět klesla. Růst obyvatel zajišťuje jen migrace
Česká republika měla na konci roku 2024 přibližně 10,91 milionu obyvatel, což je o necelých devět tisíc více než v roce předchozím.