Сейм Польщі закликав Київ визнати провину у Волинській різанині
Пам'ятник жертвам Волинської різанини, Гданськ, Польща. Фото: Wikimedia Commons
11 липня Парламент Польщі заявив, що польсько-українське примирення, яке роками вибудовували представники обох народів, повинне також містити визнання провини та увічнення пам'яті жертв Другої світової війни. Про це йдеться в резолюції, опублікованій на сайті Сейму.
«11 липня 1943 р. на Волині відбулася кривава неділя – кульмінація Волинської різанини, геноциду, спланованого лідерами Організації українських націоналістів (ОУН) з метою знищення поляків на південно-східному прикордонні, у районах Полісся, Любліна та Підкарпаття. Цього дня українські загони під прапорами ОУН та Української повстанської армії (УПА), часто за підтримки українського цивільного населення, напали на 99 сіл колишнього Волинського воєводства, населених поляками, та вбили значну частину їх мешканців», – йдеться в тексті ухваленого палатою документа.
«Сейм Республіки Польща прагне вшанувати пам'ять усіх жертв Волинської різанини. На особливе визнання заслуговують ті представники українського народу, які, ризикуючи життям, протистояли злочину, скоєному їхніми співвітчизниками», – йдеться в ухваленому документі.
«Польсько-українське примирення, яке протягом багатьох років вибудовували представники обох націй, має також включати в себе визнання провини та увічнення жертв Другої світової війни», – наголосив Сейм.
«Сьогодні, перед обличчям жорстокої російської агресії проти України, коли український народ сам переживає злочини, скоєні окупантами, стає особливо зрозумілим та актуальним, що насильство і зґвалтування не є правильним способом формування стосунків між сусідами», – йдеться в резолюції.
Як повідомляла СПЖ, у Варшаві глава УГКЦ С. Шевчук і глава католиків Польщі С. Гондецький підписали «Заяву про прощення та примирення між польським та українським народами», присвячену 80-річчю Волинської різанини. Одна з лідерів «Свободи» Ірина Фаріон звинуватила Шевчука у здачі національних інтересів через його позицію з цього питання.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.