Грецький священник вважає, що глава Фанара винен у кризі Православ'я
Збори Предстоятелів у Шамбезі. Фото: dveri.bg
Клірик Елладської Православної Церкви, священник і богослов Анастасій Готцопулос вважає, що в кризі Православ'я винен Константинопольський патріарх Варфоломій.
Видання «Ромфея» опублікувало роботу священника Анастасія Готцопулоса, у якій він розповів про позицію патріарха Варфоломія під час підготовки до Критського Собору 2016 року.
Тоді, каже отець Анастасій, патріарх Варфоломій чітко заявляв про те, що тільки УПЦ є канонічною Церквою України, а її Предстоятелем можна вважати винятково Митрополита Онуфрія.
Вже після Собору на Криті очільник Фанара повністю змінив свою точку зору і не тільки визнав українських розкольників, а й зняв анафему з Михайла Денисенка.
Саме з цієї причини, вважає отець Анастасій, «читаючи з належною увагою думки Предстоятелів (на передсоборній нараді в Шамбезі, – Ред.), кожен може зробити свої висновки про те, на кому лежить якщо не виняткова, то, принаймні, головна відповідальність перед Богом, вселенським Православ'ям та Історією за серйозну кризу у православних відносинах та розпад загальноправославної єдності».
Раніше СПЖ писала, що, на думку патріарха Варфоломія, будь-яка спроба оскаржити Томос ПЦУ вводить нову еклезіологію.
Přečtěte si také
Ekumenický patriarcha čestným předsedou spolku konstantinopolských Řeků
Ekumenický patriarcha Bartoloměj byl při návštěvě severního Řecka jednomyslně jmenován čestným předsedou významného spolku, který pečuje o dědictví konstantinopolských Řeků a jejich vztah k Mateřské církvi.
Řecké pravoslavné vzdělávací organizace slavily Vasilopitu on-line
Řecké pravoslavné vzdělávací organizace v USA oslavily svátek Tří svatých hierarchů a tradici vasilopity prostřednictvím on-line setkání.
Srbský patriarcha Porfirije jednal v Bělehradě s apoštolským nunciem
Rozhovor se dotkl situace v Kosovu a Metochii i otázky ochrany pravoslavného dědictví.
Papež Lev XIV. přijal předsedkyni Evropského parlamentu
Jednali o míru, dialogu a společné odpovědnosti Evropy ve světě.
Dárci pokrývají čtvrtinu mezd katolických kněží v olomoucké arcidiecézi
Dary věřících mají zajistit financování duchovní služby po skončení státních příspěvků v roce 2029.