Після облоги храму УПЦ в Галинівці активісти ПЦУ повісили на нього замки
Храм УПЦ в Галинівці. Фото: news.church.ua
5 жовтня 2020 року рейдери з ПЦУ, які напередодні увірвалися в храм УПЦ на честь преподобного Сергія Радонезького в селі Галинівка Волинської області, в присутності співробітників правоохоронних органів повісили на церкву свої замки. Про це в коментарі СПЖ повідомив настоятель храму протоієрей Олексій Шаран.
Священнослужитель розповів, що він разом з іншими священниками УПЦ залишалися в обложеній церкви без води і їжі більше доби, оскільки прихильники ПЦУ їх попередили: вийти з храму вони можуть, але назад їх вже ніхто не пустить. «Сиділи, скільки вистачило здоров'я», – пояснив отець Олексій.
«Вчора ми прийшли в храм звершувати богослужіння, зайшли активісти ПЦУ, – описав він події недільного дня. – До чотирьох годин дня я пояснював, розповідав, переконував, показував і зачитував документи на храм, на землю – що все це закріплено за Українською Православною Церквою. Ніхто не хотів слухати».
Настоятель додав, що напередодні – 3 жовтня – він зустрічався з начальником поліції і показував йому всі оригінали документів та виписки з реєстру, «начальник погодився, і ми подумали, що все буде нормально і правопорядок буде забезпечено».
«Але поліція приїхала і стояла осторонь. Я і на 102 дзвонив разів 7-8, щоб вплинули на бездіяльність поліції. Ми, троє священників, змушені були сидіти цілу добу. Четвертий вийшов хрестити – його не пустили. Сиділи без їжі, без води, без туалету. Служили молебні, акафісти, канони, вечірню служили, потім нічну літургію. Підійшли ПЦУшники, стали служити якийсь молебень і нас перебивати. Їхній "священник" ходив, як король, потім ще 6 або 7 осіб приїхали. Поліція жодного слова не сказала», – підкреслив він.
Перебуваючи в облозі, священики записали відеозвернення, в якому описали ситуацію і попросили молитов. Звернення опублікував на своїй сторінці в Facebook «Перший Козацький».
Вранці, коли прихильники ПЦУ стали виходити з церкви, священники УПЦ вирішили скористатися можливістю і закрити храм.
«Але хтось нас побачив, підняли крик і одразу понабігли, – пояснив отець Олексій. – Поліція теж підійшла, але замість того, щоб відтіснити прихильників ПЦУ, стала витісняти нас. На запитання, чому нас, нам відповіли: "Ми дивимося за порядком"».
Назад настоятеля вже не пустили, а коли він повернувся додому, дізнався, що прихильники ПЦУ повісили на храм свої замки – мовляв, поки не вирішиться питання, там молитися ніхто не буде.
СПЖ стежить за розвитком подій.
Нагадаємо, 4 жовтня агресивно налаштовані адепти ПЦУ спробували захопити храм УПЦ в Галинівці, порізавши перед цим шини на автомобілях священників канонічної Церкви. Священнослужителі залишилися у вівтарі, щоб не дозволити зловмисникам проникнути в найсвятіше місце храму.
Раніше в Галинівці організували «збори за ПЦУ», але постійні члени громади УПЦ не брали в цьому участі.
Přečtěte si také
Odkaz arcibiskupa Anastasia: V Tiraně skončila mezinárodní konference
Vědecká konference věnovaná památce zesnulého albánského arcibiskupa Anastasia zdůraznila jeho roli moderního otce pravoslaví.
Arcibiskup Michal vedl liturgii v monastýru sv. Cyrila a Metoděje
Arcibiskup Michal sloužil Božskou liturgii, zazněly modlitby za metropolitu Rastislava, mír na Ukrajině a Ukrajinskou pravoslavnou církev
Metropolita Rastislav slaví 48. narozeniny
Dnes, 25. ledna, si své 48. narozeniny připomíná Jeho Blaženost Rastislav, arcibiskup prešovský a metropolita českých zemí a Slovenska, prvohierarcha Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku.
Ekumenický patriarcha navštívil rodný Imvros
Ekumenický patriarcha Bartoloměj se vrátil na rodný ostrov Imvros, kde se zúčastnil vzpomínkové bohoslužby za svou zesnulou sestru.
Arcibiskup Juraj sloužil Božskú liturgiu pri hrobe svätého Mikuláša v Bari
Bohoslužbu v krypte baziliky svätého Mikuláša viedol arcibiskup Juraj spolu s duchovenstvom eparchie počasťou púte do Talianska s věřícími Michalovsko-košickej eparchie.
Citlivá otázka pravoslaví v Bosně: církev, identita a paměť války
Diskuse o možné nové autokefální církvi znovu otevírá citlivé otázky identity, války a soužití v Bosně a Hercegovině.