Ієрарх УПЦ розповів про нинішній статус Української Православної Церкви

Митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич). Фото: foma.in.ua

27 жовтня 2020 року минає 30 років з моменту підписання Патріархом Олексієм ІІ Грамоти про надання Українській Православній Церкві статусу незалежної і самокерованої Церкви з правами автономії. Про статус УПЦ і про те, як вплинув цей документ на життя православних в Україні, керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній розповів в програмі «Церква і суспільство» на телеканалі «Глас».

Ієрарх зазначив, що Київська Митрополія фактично з самого початку свого зародження, після Хрещення Київської Русі, існувала як автономний округ, і така ситуація тривала майже до XVIII століття, до реформ Петра I, в результаті яких «з самостійного округу Київська Митрополія стала звичайною єпархією» .

Відновлення автономного статусу Київської Митрополії відбулося на Помісному Соборі РПЦ в 1918 році, і «саме цей Собор ввів в обіг назву нашої Церкви як Українська Православна Церква». Згідно з прийнятим тоді положенням, УПЦ «мала свій Синод, могла збирати Собор, єпископи обирали кандидата в Київські митрополити». Це, підкреслив владика Антоній, було повернення до тих прав і повноважень, якими Церква користувалася з самого початку свого існування, однак період панування атеїстичної влади не дав УПЦ можливості ними скористатися, і майже все ХХ століття Церква існувала в статусі Українського екзархату.

«Тільки в кінці ХХ століття з'явилася можливість повернутися до того статусу, який був визначений Помісним Собором Руської Православної Церкви 1918 року, пояснив він. 27 жовтня 1990 Архієрейський Собор РПЦ надав статус самостійної і незалежної Української Православної Церкви і повернув їй цю назву. Тобто майже за рік до утворення незалежної України УПЦ отримала той статус, який вже співвідносився з новими реаліями існування нашої Церкви».

Відтоді, підкреслив митрополит Антоній, в житті УПЦ відбулися істотні зміни.

«УПЦ живе відповідно до власного Статуту про управління, її адміністративним центром є Київська Митрополія, тобто він знаходиться в столиці України Києві, а не так, як говорять наші недобросовісні опоненти. УПЦ самостійно визначає межі своїх єпархій і обирає єпископів, самостійно канонізує святих для місцевого шанування, у неї свій церковний суд», пояснив ієрарх.

Він додав, що Українська Православна Церква, як Церква Христова, яка ґрунтується на Церковному Переданні, ніколи не йшла шляхом антиканонічного устрою.

«Ми не приховуємо, що і серед прихожан, і серед священиків і навіть єпископату нашої Церкви є різні погляди на наше майбутнє, сказав керуючий справами УПЦ. Хтось вважає, що потрібно йти до більшої незалежності, але більшість членів Церкви вважають, що її існуючий сьогодні статус відповідає реаліям життя і дає максимальні можливості для місії в нашому суспільстві. Дискусія це нормально, вона показує, що УПЦ має здоровий організм, де існують різні думки, але в головному ми йдемо в одному правильному напрямку».

Митрополит Антоній підкреслив, що дискусія про майбутнє Церкви повинна бути всередині самої Церкви, і суть цієї дискусії не можуть визначати будь-які політичні ідеології та інші зовнішні причини.

«Тому що ми говоримо про життя Церкви. А Церква існує тільки для одного щоб людина ніколи не забула дорогу до Бога. <...> Важливо, щоб реформи не були заради реформ, заради якихось замовлень ззовні. Потрібно жити церковним життям, і за багато століть Церква навчилася виробляти ту методику управління внутрішнім життям, яка дозволяє максимально розкрити можливості Церкви для її місії в сучасному суспільстві. Важливо розуміти, що Господь керує Церквою, що не ми є основними діячами в церковному житті, ми можемо тільки або перешкодити, або навпаки допомогти, але керує Церквою Сам Бог», підсумував керуючий справами УПЦ.

Нагадаємо, раніше керуючий справами УПЦ пояснив, наскільки справедлива і адекватна висунута до Церкви вимога «відповідати духу часу».

Přečtěte si také

Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“

Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání  arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.

V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň

Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.

Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě

Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí

Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS

Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.  

Tajemství Kristova hrobu

Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.

Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja

Na oficiální facebookové stránce  Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.