Ієрарх УПЦ розповів про нинішній статус Української Православної Церкви
Митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич). Фото: foma.in.ua
27 жовтня 2020 року минає 30 років з моменту підписання Патріархом Олексієм ІІ Грамоти про надання Українській Православній Церкві статусу незалежної і самокерованої Церкви з правами автономії. Про статус УПЦ і про те, як вплинув цей документ на життя православних в Україні, керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній розповів в програмі «Церква і суспільство» на телеканалі «Глас».
Ієрарх зазначив, що Київська Митрополія фактично з самого початку свого зародження, після Хрещення Київської Русі, існувала як автономний округ, і така ситуація тривала майже до XVIII століття, до реформ Петра I, в результаті яких «з самостійного округу Київська Митрополія стала звичайною єпархією» .
Відновлення автономного статусу Київської Митрополії відбулося на Помісному Соборі РПЦ в 1918 році, і «саме цей Собор ввів в обіг назву нашої Церкви як Українська Православна Церква». Згідно з прийнятим тоді положенням, УПЦ «мала свій Синод, могла збирати Собор, єпископи обирали кандидата в Київські митрополити». Це, підкреслив владика Антоній, було повернення до тих прав і повноважень, якими Церква користувалася з самого початку свого існування, однак період панування атеїстичної влади не дав УПЦ можливості ними скористатися, і майже все ХХ століття Церква існувала в статусі Українського екзархату.
«Тільки в кінці ХХ століття з'явилася можливість повернутися до того статусу, який був визначений Помісним Собором Руської Православної Церкви 1918 року, – пояснив він. – 27 жовтня 1990 Архієрейський Собор РПЦ надав статус самостійної і незалежної Української Православної Церкви і повернув їй цю назву. Тобто майже за рік до утворення незалежної України УПЦ отримала той статус, який вже співвідносився з новими реаліями існування нашої Церкви».
Відтоді, підкреслив митрополит Антоній, в житті УПЦ відбулися істотні зміни.
«УПЦ живе відповідно до власного Статуту про управління, її адміністративним центром є Київська Митрополія, тобто він знаходиться в столиці України Києві, а не так, як говорять наші недобросовісні опоненти. УПЦ самостійно визначає межі своїх єпархій і обирає єпископів, самостійно канонізує святих для місцевого шанування, у неї свій церковний суд», – пояснив ієрарх.
Він додав, що Українська Православна Церква, як Церква Христова, яка ґрунтується на Церковному Переданні, ніколи не йшла шляхом антиканонічного устрою.
«Ми не приховуємо, що і серед прихожан, і серед священиків і навіть єпископату нашої Церкви є різні погляди на наше майбутнє, – сказав керуючий справами УПЦ. – Хтось вважає, що потрібно йти до більшої незалежності, але більшість членів Церкви вважають, що її існуючий сьогодні статус відповідає реаліям життя і дає максимальні можливості для місії в нашому суспільстві. Дискусія – це нормально, вона показує, що УПЦ має здоровий організм, де існують різні думки, але в головному ми йдемо в одному правильному напрямку».
Митрополит Антоній підкреслив, що дискусія про майбутнє Церкви повинна бути всередині самої Церкви, і суть цієї дискусії не можуть визначати будь-які політичні ідеології та інші зовнішні причини.
«Тому що ми говоримо про життя Церкви. А Церква існує тільки для одного – щоб людина ніколи не забула дорогу до Бога. <...> Важливо, щоб реформи не були заради реформ, заради якихось замовлень ззовні. Потрібно жити церковним життям, і за багато століть Церква навчилася виробляти ту методику управління внутрішнім життям, яка дозволяє максимально розкрити можливості Церкви для її місії в сучасному суспільстві. Важливо розуміти, що Господь керує Церквою, що не ми є основними діячами в церковному житті, ми можемо тільки або перешкодити, або навпаки допомогти, але керує Церквою Сам Бог», – підсумував керуючий справами УПЦ.
Нагадаємо, раніше керуючий справами УПЦ пояснив, наскільки справедлива і адекватна висунута до Церкви вимога «відповідати духу часу».
Přečtěte si také
Jednota pravoslaví v ohrožení: Příčiny a řešení
Zpráva biskupa Hioba (Bandmanna) ze Stuttgartu z 42. Pravoslavné konference
Sjezd pravoslavných dětí a mládeže v Cieplicích, Polsko
Lublinsko-chełmská pravoslavná diecéze s požehnáním Jeho Excelence, nejctihodnějšího Abela, arcibiskupa lublinského a chełmského, uspořádala ve dnech 11. až 17. července 2025 sjezd pravoslavných dětí a mládeže v malebném Pravoslavném domě sv. Štěpána v Cieplicích (Jelenia Góra).
Vladyka Juraj: Slovo z homílie pri privítaní ostatkov sv. Márie Magdalény
Pravoslávna cirkevná obec (PCO) v Nižnej Rybnici dnes zverejnila úryvok z homílie arcibiskupa Juraja, michalovsko-košického, prednesenej počas nedávneho slávnostného privítania ostatkov svätej Márie Magdalény.
Košice zvou na oslavu sv. Paraskevy Římské a sv. Hermolaa s uctěním ostatků
Michalovsko-košická pravoslavná eparchie zve věřící na výjimečné bohoslužby v Košické katedrále k poctě svaté Paraskevy Římské a svatého Hermolaa s uctěním jejich ostatků.
Pravoslavný a katolický patriarcha Jeruzaléma vyzvali k ukončení války v Gaze
Hierrchové oslovili světové lídry na tiskové konferenci konané v Centru Notre Dame v Jeruzalémě.
V Košiciach privítali relikviu sv. Márie Magdalény
V dňoch 21. a 22. júla sa v košickej pravoslávnej katedrále uskutočniloprivítanie signifikantného ostatku sv. Márie Magdalény, Christovej učeníčky a apoštolky Zmŕtvychvstania Bohočloveka, informuje o tom FB profil Michalovsko-košické eparchie.