Ректор Київської духовної академії порівняв самостійність УПЦ і ПЦУ

Єпископ Сильвестр (Стойчев) на Міжнародній науково-практичній конференції в Києво-Печерській лаврі. Фото: news.church.ua

У певних позиціях обсяг прав УПЦ порівняний або навіть більший, ніж обсяг прав ПЦУ, заявив ректор КДА єпископ Білогородський Сильвестр у своїй доповіді на Міжнародній науково-практичній конференції в Києві.

Ієрарх порівняв документи, які регулюють життя УПЦ і ПЦУ. Такий аналіз показав, що в деяких питаннях Українська Православна Церква більш самостійна, ніж структура Епіфанія.

Наприклад, Предстоятель в УПЦ обирається українськими єпископами зі свого числа, без будь-якого втручання ззовні. Патріарх Московський тільки «благословляє» вже обраного Предстоятеля, але не «стверджує» і не може відкинути обрання. У ПЦУ глава обирається власним помісним собором, але в разі проблем з обранням їх вирішує Фанар.

Автор доповіді звернув увагу, що відмінність між УПЦ і ПЦУ можна наочно побачити при порівнянні інтронізації Блаженнішого Митрополита Онуфрія і глави ПЦУ Епіфанія. Якщо канонічного Митрополита Київського зводили на трон єпископи Української Православної Церкви, то інтронізацію Епіфанія фактично очолював представник Фанару митрополит Гальський Еммануїл.

Крім того, в Томосі ПЦУ зазначено, що «Київський митрополит» повинен звертатися до Константинопольського патріарха «для вирішення важливих питань церковного, догматичного і канонічного характеру». З питань, які не регулюються статутом, створюється комісія з представників Фанару і ПЦУ. Будь-який з кліриків ПЦУ може звернутися зі скаргою до Константинопольського патріарха, якщо не згоден з українською церковною владою.

Ректор КДА зазначив, що в УПЦ подібної залежності від РПЦ немає. Апеляцію Архієрейському Собору РПЦ можуть подавати тільки єпископи. Інші питання церковного життя і судочинства вирішуються всередині самої УПЦ.

«Вкрай актуальна і проблема душпастирської опіки православною діаспорою. Тільки з початку 1990-х рр. Україну залишило близько 7 000 000 наших співвітчизників. Тому Українська Православна Церква вже не один рік працює над створенням ефективного механізму пастирської опіки українців в діаспорі», – підкреслив єпископ Сильвестр.

А в ПЦУ, згідно Томосу, юрисдикція «обмежується територією Української Держави», тому ПЦУ «не може ставити єпископів або засновувати парафії» за межами України.

Владика Сильвестр зазначив, що Константинополь зберігає чимало механізмів впливу на внутрішнє життя ПЦУ.

«Томос про автокефалію ПЦУ і її Статут чітко свідчать про сучасну самосвідомість Константинопольського патріарха. Викладене в них вчення про першість у Вселенській Церкві, офіційно відкинуто Руською Православною Церквою. Ця доктрина є сьогодні одним з головних чинників глибокого поділу в Світовому Православ'ї.

Отже, український церковний конфлікт має не тільки політичний і канонічний вимір, а й вимір догматичний, віронавчальний. Ми стикаємося сьогодні з двома дуже різними інтерпретаціями влаштування Всесвітнього Православ'я. Цілком очевидно, що рішення церковного конфлікту в Україні буде тісно пов'язане з богословською полемікою з приводу першості у Вселенській Церкві», – підсумував автор доповіді.

Раніше СПЖ повідомляла, що в соцмережах виклали лист Митрополита Володимира (Сабодана) патріарху Варфоломію про неприйнятність в Україні кількох православних юрисдикцій.

Přečtěte si také