У столиці Греції відкрили першу офіційну мечеть

Мечеть в Афінах. Фото: rua.gr

У столиці Греції вперше за 200 років відкрилася офіційна мечеть, розрахована на 350 осіб, повідомляє Еuronews.

Афіни залишалися останньою європейською столицею, де не було мечеті – з моменту створення грецького королівства в 1832 році їх будівництво було заборонено. Заборону зняли в 2006 році, а узгодити початок будівництва вдалося в 2016-му.

Відкриття мечеті планували навесні, але через пандемію і затримку з матеріалами, які були потрібні для внутрішньої обробки, плани довелося змінити. Урочистої церемонії також не було – її сподіваються організувати, коли дозволить епідемічна ситуація.

Як повідомляє сайт «Руські Афіни», на першій мусульманській молитві, яка відбулася в понеділок, 2 листопада, через карантинні обмеження були присутні 18 чоловік, але вже з 3 листопада, в зв'язку з посиленням карантину, в мечеть пускають по 9 чоловік.

У мечеті буде постійний штат державних службовців, двоє з яких – представники міністерства освіти і релігій. На посаду першого імама офіційно прийнятий 49-річний Сінді Мохамед Закі – громадянин Греції марокканського походження, який має вчену ступінь в галузі фізики, математики та мусульманських досліджень.

Ісламський портал Аzan.kz уточнює, що будівництву першої мечеті в Афінах бюджетом в 1 мільйон доларів заважали «бюрократичні перепони, протести ультраправих груп і судові тяжби», а десятки тисяч мусульманських мігрантів, що живуть в районі Великих Афін, змушені користуватися «неофіційними молитовними кімнатами в підвалах і занедбаних магазинах».

Тепер же, наводить портал слова представника мусульманської громади Греції, в Афінах є перша офіційна мечеть, і «це символ, який показує повагу грецької держави до релігії Іслам».

Раніше СПЖ писала, що на грецькому острові Лесбос мігранти поглумилися над православним храмом, який надав їм тимчасовий притулок.

Přečtěte si také

Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“

Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání  arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.

V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň

Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.

Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě

Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí

Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS

Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.  

Tajemství Kristova hrobu

Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.

Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja

Na oficiální facebookové stránce  Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.