Коли «експертиза» влади про УПЦ виявляється нікчемним папірцем

Віктор Єленський. Фото: nfront.org.ua

Ту саму, яка стала юридичною основою для репресій влади на Церкву.

Бремер назвав її «упередженою», яка «спотворює факти» і взагалі – документом, який не можна розглядати як підтвердження зв'язків УПЦ із МП.

Логіка Бремера по-німецьки бездоганна. Основні тези:

1️⃣Собор УПЦ 2022 року виключив будь-які згадки про РПЦ (крім Грамоти в історичному контексті). Отже, для аналізу статусу УПЦ потрібно дослідити лише її Статут після цього Собору, але не «стародавні» документи, яким 30 і більше років.

2️⃣ДЕСС мала досліджувати документи, а не «займатися ворожінням і будувати гіпотетичні припущення».

3️⃣Те, що нинішній статус УПЦ не цілком відповідає нинішнім «стандартам», ухваленим у Православ'ї – це внутрішня справа УПЦ. І не справа держави вказувати Церкві, яким цей статус має бути.

4️⃣Те, що ДЕСС висуває УПЦ вимоги для того, щоб та стала «автокефальною» – це пряме порушення свободи релігії. Держава «не має права наказувати спосіб організації релігійної спільноти». Бремер нагадує, що УПЦ КП визнавалася державою 28 років, хоча ніхто у Православ'ї її Церквою не вважав.

5️⃣Те, що ДЕСС для визначення статусу УПЦ займалася аналізом документів РФ – вкрай дивно для українського держоргану. Жодні документи РПЦ «не можуть бути доказом чогось щодо УПЦ» хоча б тому, що в іншому випадку в Росії можуть, змінюючи свої документи, впливати на рішення української держави. Тим більше, що сама РПЦ не визнає незалежність УПЦ.

До того ж треба відзначити, що Бремер – фахівець з РПЦ, він – автор книги «Церква та імперія» про історію російського православ'я. При цьому він вкрай критично ставиться до російської влади і до нього за бажання не приш'єш «промосковськість». Текст Бремера – це об'єктивний та кваліфікований погляд з боку на те, що творить наша влада у церковній темі.

І якщо відкинути дипломатичність і такт німецького богослова, його аналіз дітища Єленського можна охарактеризувати одним словом – «ганьба».

Přečtěte si také