Навіщо уніатам «новий стиль» календаря

Шевчук і Думенко.

При цьому зауважив, що для цього потрібна ініціатива знизу: «Якщо ініціатива календарного питання буде виходити зверху, то вона може створювати додаткові розколи».

По-перше, згадка волі мирян в цьому питанні – не більше ніж фіговий листок, покликаний прикрити рішення, які, швидше за все, приймає навіть не Шевчук, а більш впливові люди. Технології створення «ініціативних груп з народу» вже давно придумані і випробувані.

По-друге, згадка про синхронність переходу на новий календар разом з ПЦУ – це досить серйозний крок на шляху до повного об'єднання УГКЦ і ПЦУ.

По-третє, Шевчук визнав, що все це робиться в більш широкому екуменічному контексті: «Це вимагає не одноосібного, а всенародного міжцерковного, екуменічного обговорення і руху».

Адже, здавалося б, яке Шевчуку діло, за яким календарем служать в ПЦУ? Адже уніати – частина зовсім іншої структури – Римської Церкви. Однак справа є. І це говорить про те, що процес об'єднання уніатів і ПЦУ вже на старті. Українців потроху до цього об'єднання готують такими ось невеликими кроками.

Що ж в результаті може вийти? А вийти може державно-орієнтована, національна релігійна організація з «правильним» календарем і готовністю виконувати вказівки вищестоящих органів якими б вони не були. Ця організація буде оголошена єдиною правильною в Україні, а на УПЦ відповідно навісять ярлик відсталої, консервативної, мракобісної і так далі, у якої потрібно забрати Лаври і все, що тільки можна на користь «правильних».

Чи треба цього боятися? Ні не треба. Треба просто бути до цього готовим. А боятися треба самому відпасти від Бога і Його Церкви. Нехай зміцнить нас Господь!

Přečtěte si také