Керуючий справами УПЦ: Законопроєкт про заборону Церкви – боротьба з Богом
Митрополит Антоній (Паканич). Фото: pravlife.org
Політики, які ініціювали та підтримують законопроєкт, спрямований на заборону Української Православної Церкви, намагаються боротися з Богом і самі виносять собі вирок, який почують на Страшному суді. Про це сказав у відеозверненні керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній.
«Прийнятий Верховною Радою у першому читанні урядовий законопроєкт №8371, який ЗМІ називають проєктом "про заборону УПЦ" – це не політичне питання, як може здаватися на перший погляд, – зазначив архієрей. – Насправді це цілеспрямована боротьба зі дійсною Церквою Христовою, а загалом – боротьба з Богом».
Владика подякував депутатам, «які це зрозуміли, побороли страх перед шельмуванням, публікаціями в інтернет-просторі, перед погрозами з боку радикальних сил та не проголосували за цей законопроєкт».
«Низький вам уклін за вашу мужність. Історія, як завжди, ще дасть свою об’єктивну оцінку кожному», – сказав митрополит.
Він закликав «у жодному разі не озлоблятися ні на тих малодушних, хто ухвалює антицерковні, антихристиянські закони, ні на тих, хто, формально перебуваючи в нашій Церкві, безумно зловтішається, дивлячись на таку "законотворчість"».
«Господь закликає нас молитися за гонителів, адже ці нещасні навіть не можуть усвідомити, що своїми діями вони самі собі виносять вирок на майбутньому Страшному суді Божому. Їх можна лише жаліти, жахаючись їхньої долі, якщо вони не покаються», – сказав владика.
Він зазначив, що «цей законопроєкт – лише один із етапів систематичного тиску на Церкву, який наші віряни переживають уже давно».
«Ми знаємо з церковної історії, що жодні переслідування не тривають вічно. Вони завершуються раптово, несподівано як для вірян, так і для самих гонителів. Гонителі зазвичай зникають з історичної мапи, а Церква завжди стає сильнішою, ніж була до переслідувань. Це потрібно пам'ятати і цілковито покладатися на милосердя Господнє. Тільки Йому вирішувати, коли це припиниться, а не тим, хто склав собі думку, що може керувати долею світу», – сказав митрополит.
За його словами, «історичний досвід буття Церкви Христової вчить нас сприймати те, що відбувається, як волю Божу, випробування нашої віри, сили молитви та вміння жити за заповідями Божими за будь-яких обставин».
Архієрей зазначив, що «УПЦ є невід'ємною частиною українського народу, буде завжди такою залишатися, і жодна сила у світі неспроможна це змінити».
«Ми свідчимо правду Божу, ми захищаємо Церкву Христову, яка живе благодаттю Святого Духа, стоїть на камені апостольської віри і вибудовує свій історичний шлях у відповідності до святоотцівського вчення. <...> Незважаючи ні на що, УПЦ і надалі буде свідчити про істину благої звістки Господа нашого Ісуса Христа, звершувати богослужіння і святі Христові Таїнства. Якщо навіть у нас відберуть храми, будемо молитися на квартирах, у будинках, гаражах, землянках, і цим об'єднувати наш багатостраждальний український народ у прагненні до правди Божої заради мирного життя на рідній землі», – наголосив митрополит Антоній.
Як повідомляла СПЖ, голова Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Климент заявив, що антицерковний законопроєкт №8371 – це частина процесу дехристиянізації українського суспільства.
Přečtěte si také
Katolický biskup: Koptská pravoslavná církev je v Egyptě velmi živá
Katolický biskup Claudio Lurati ocenil život koptské pravoslavné církve v Egyptě a každodenní vztahy mezi místními křesťany. Hovořil také o soužití s muslimy a situaci uprchlíků.
Řecký teolog odsoudil zabití mnicha ve Svatohorské lávře
Profesor Athénské univerzity Georgios Fundulakis označil zabití mnicha Varsonofije za tragédii pro celý křesťanský svět.
Arcibiskup Michal sloužil v Hořovičkách na svátek českých novomučedníků
V monastýru svatých Cyrila a Metoděje v Hořovičkách si věřící připomněli svátek českých novomučedníků. Slavnostní božskou liturgii vedl pražský arcibiskup Michal.
Patriarcha Bartoloměj: Očekáváme obnovení jednoty s Římem
Ekumenický patriarcha Bartoloměj vyjádřil naději na obnovení plného církevního společenství mezi pravoslavnou a římskokatolickou církví. Zdůraznil přitom význam společné tradice prvního tisíciletí.
Co naše Církev udělala s dědictvím a odkazem sv. Gorazda?
Téměř neporušená tráva před křížem na Kobyliské střelnici. Několik desítek lidí. A jeden dopis, který nás nenechá klidnými. Jeho autor se ptá: Co jsme za osmdesát čtyři let udělali s dědictvím, které nám sv. Gorazd zanechal?
Souhrn dne - 4. září 2026
Zde najdete všechny zprávy naší redakce za dnešní den, z domova i zahraničí.