Про реакцію «низів» ПЦУ на побоїще в Черкасах

Рейдери на території монастиря. Фото: СПЖ

Там доволі багато тексту, але головна думка очевидна – в усьому винна УПЦ, але застосовувати силу під час захоплень не варто, бо «майнові конфлікти годують російську пропаганду» та дискредитують ПЦУ перед міжнародним суспільством.

Не обійшлося в заяві й без відвертої брехні, буцімто монахині та парафіяни монастиря Різдва Богородиці «перейшли до ПЦУ». У зазначений думенківськими кліриками Черкас день (10 серпня) жодних зібрань в обителі не відбувалося взагалі.

Але були в тексті «10 тез» і революційні для ПЦУ тези. Підписанти закликали своє керівництво засудити насильницькі захоплення: «Війна за храми не призведе до розширення та зміцнення ПЦУ, навіть якщо на нашому боці юридична, моральна, історична та суспільна правда (смішно, але нехай, – Ред.). Розпалювання церковної війни в Україні б’є насамперед по нашій християнській місії, а силові акції при зміні юрисдикції нищать перспективи врегулювання міжцерковного протистояння, якому понад 30 років... Ми закликаємо ПЦУ виявити терпіння, стриманість, мудрість і милосердя, і не примушувати любити себе “через коліно”"... Будь-яке розпалювання ненависті посіє зерна зла, які пожинатимуть не тільки православні християни, а й увесь народ України. Стратегічно програють усі».

Нарешті адекватна оцінка з середовища ПЦУ, хоч і розбавлена брехнею про «провину УПЦ МП». Ось тільки навряд чи ця оцінка щось змінить. Думенко, Зоря та інші давно прийняли рішення – вони обрали тактику знищення УПЦ будь-якими засобами. Як правильно написали у «10 тезах», «змушувати любити себе "через коліно"».

Ну а те, що від цього програє в підсумку вся Україна... Судячи з усього, керівники ПЦУ над такими дрібницями не замислюються.

Přečtěte si také