«Убита» церква в Жуклі як провісник долі захоплених ПЦУ храмів

Покровський храм в селі Жукля

Прес-служба ПЦУ опублікувала рекламний текст про Покровський храм в селі Жукля Чернігівської області з пропагандистською ремаркою «двері нашої церкви відкриті для всіх». І, здавалося б, тут немає нічого особливого, прес-служба ПЦУ для того і створена, щоб займатися пропагандою. Але храм в Жуклі гідний того, щоб зупинитися на ньому детальніше.

1. Ще 12 років тому храм належав УПЦ. У 2009 році по всіх каналах України показували бійку, яка супроводжувала захоплення храму прихильниками філаретівського Київського патріархату.

2. Покровський храм є просто класичним зразком «Руського миру», з яким самовіддано борються в ПЦУ. Побудований він в 1911 році за гроші російського генерал-майора Миколи Комстадіуса, начальника охорони Миколи II. Автор ідеї – великий князь Петро Миколайович Романов, онук царя Миколи I. Архітектор – Андрій Білогруд, автор проекту будівлі Державної Думи Росії. Дзвони були відлиті і доставлені з Санкт-Петербурга, на кожній цеглині вигравіювана монограма генерала Н. Комстадіуса.

Словом, складно знайти більш рафінований зразок важкої спадщини російської окупаційної влади. Мабуть тому колись прекрасний храм зараз є жалюгідним видовищем – обдерті, давно небілені стіни, обсипана штукатурка, іржаві купола, заросла травою покинута територія. Судячи зі звітів у Фейсбук активного блогера і, за сумісництвом, настоятеля храму ПЦУ Нестора Назарова, «богослужіння» там майже не відбуваються. Словом, все вказує на те, що ПЦУ веде посильну, але самовіддану боротьбу з Руським миром.

І жарти жартами, але ось що важливо. З моменту активних захоплень храмів УПЦ (початок 2019 року) пройшло всього два роки. У Жуклі ж храм захоплений вже 12 років тому. І ми бачимо наслідки такого захоплення – повний занепад як самого будинку, так і молитовного життя. І дуже ймовірно, що років через 10 ми побачимо аналогічну картину і в тих храмах, які «перевели» в ПЦУ після Томосу.

Přečtěte si také