Православна Церква відзначає світле Христове Воскресіння

Воскресіння Христове. Фото: stsl.ru

5 травня 2024 року Православна Церква відзначає головне свято всього церковного року, смисловий центр православного календаря, свято Воскресіння Христового.

Великдень – перехідне свято, його дата змінюється рік у рік і залежить від місячно-сонячного календаря.

Свято не належить до дванадцяти двонадесятих свят, а стоїть ніби над їхнім колом, тому що його значення по-справжньому унікальне.

На Великдень ми згадуємо про події, описані в Новому Завіті всіма чотирма євангелістами – Матвієм, Марком, Лукою та Іоанном. Чотири Євангелія розповідають про дні Страсного тижня і Воскресіння Христового.

У п'ятницю Страсного тижня – Страсну, або Велику п'ятницю – Спасителя розіп'яли на хресті. Учні поховали Його в гроті – печері, яка знаходилася поряд із Голгофою, горою, де відбувалися страти – розп'яття.

У ніч із суботи на неділю, тобто напередодні іудейської Пасхи, Марія Магдалина та інші жінки прийшли до печери, щоб обмити і намастити пахощами тіло страченого Христа. Цих жінок у Церкві прийнято називати Жонами-мироносицями.

Віддані Господу учениці виявили, що камінь, що закривав вхід до печери, відвалений, а сама труна порожня. Їм з'явилися два Ангели і сповістили про Воскресіння Христа: «Коли ж дивувалися вони про це, раптом постали перед ними два чоловіки в шатах блискучих. І коли вони були в страху і нахилили обличчя свої до землі, сказали їм: Чого ви шукаєте живого між мертвими?» (Лк. 24:4-5).

Воскресіння Христове – це смисловий центр усього християнства. Апостол Павло писав у Першому посланні до коринфян: «Якщо немає воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес; а якщо Христос не воскрес, то і проповідь наша марна, марна і віра ваша» (1 Кор. 15:13-14).

Слово «Пасха» буквально перекладається як «проходження повз, сходження, порятунок». На івриті Пасха: פסח (Pesaḥ). Грецькою: πάσχα. Латиною: Pascha.

Свято Воскресіння Христового отримало назву «Пасха» від єврейського свята Пасхи. Песах у іудеїв присвячений Виходу ізраїльтян із Єгипту та звільненню їх від рабства. Ці події описані у Старому Завіті.

Чому християни взяли назву іудейського свята? Справа в тому, що події Страсного тижня – зрада Іуди, арешт Христа, Страсті Христові та розп'яття – відбулися напередодні єврейської Пасхи. А Воскресіння Христове – у ніч на Пасху.

Як раніше повідомляла СПЖ, 4 травня 2024 року о 14:14 за київським часом у храмі Воскресіння Христового над Гробом Господнім в Єрусалимі зійшов Благодатний вогонь.

Přečtěte si také

Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“

Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání  arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.

V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň

Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.

Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě

Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí

Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS

Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.  

Tajemství Kristova hrobu

Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.

Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja

Na oficiální facebookové stránce  Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.