Керуючий справами розповів, що уособлює хресний хід у День Хрещення Русі

Хресний хід УПЦ. Фото: facebook.com/church.information.center

Напередодні святкування 1033-річчя Хрещення Русі керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Бориспільський і Броварський Антоній розповів, чому віряни УПЦ здійснюють в цей день великий хресний хід і що він уособлює. Про це повідомляє Центр інформації УПЦ.

Ієрарх нагадав, що хресний хід – одна з форм церковного богослужіння, «молебень, під час якого і духовенство, і миряни звертаються до Господа Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, святих угодників зі словами молитви», і за церковною традицією хресні ходи повинні обов'язково здійснюватися в дні великих церковних свят.

«Церковна громада виходить за межі храму і свідчить про свою радість перед зовнішнім світом – в цьому і є головний сенс хресного ходу. Людей настільки наповнює духовна радість, що вони просто не можуть не поділитися нею з навколишнім світом, – зазначив митрополит Антоній. – <...> На початку християнства апостоли засвідчували перед усім світом про Христа, про Воскресіння з мертвих. Так зростала Церква. І сьогодні радість, яка наповнює християн, виражається в такій особливій формі святкової соборної молитви, як хресний хід».

Керуючий справами пояснив, що хресні ходи УПЦ – це заклик до миру і злагоди в Україні, де, на жаль, не припиняються військові дії, а суспільство залишається розділеним.

«Хресний хід – це заклик до єдності і примирення, – підкреслив він. – Церква свідчить, що справжнє примирення можливе тільки на основі християнської моралі. Ми хочемо, щоб українське суспільство це усвідомило».

Ієрарх нагадав про Всеукраїнську хресну ходу, яка проходила з 3 по 27 липня в 2016 році і став наймасштабнішою молитовною ходою до Дня Хрещення Русі, що об'єднала всю Україну.

«Це був хід миру, любові та молитви за Україну, який стартував зі Святогірської лаври на сході України і з Свято-Успенської Почаївської лаври на заході. Хресний хід пройшов близько 1200 кілометрів по 12-ти єпархіях Української Православної Церкви. Участь у ньому взяли близько 500 тис вірних. 27 липня хресні ходи зустрілися в Києві на Володимирській гірці, звідки після традиційного щорічного молебню попрямували в Свято-Успенську Києво-Печерську лавру. Незважаючи на всі труднощі, перешкоди і провокації, Всеукраїнський Хресний хід миру, любові та молитви за Україну став унікальним прикладом єднання усіх регіонів України. За мир у державі молилися віруючі Закарпаття, Галичини, Буковини, Волині, Полісся, Тавриди, Слобожанщини та центральної частини України, також віряни Криму, Донбасу і Луганщини», – розповів він.

Митрополит Антоній підкреслив, що щорічна участь сотень тисяч вірян в урочистостях до Дня Хрещення Русі свідчить про вірність українського народу канонічній Церкві, а також зазначив, що кількість учасників великої хресної ходи від Володимирської гірки до Києво-Печерської лаври з кожним роком зростає.

«Щороку у столиці кількість вірян у хресній ході з нагоди Дня Хрещення Київської Русі збільшується на десятки тисяч. Це дійсно велика кількість людей, що свідчить про вірність українського народу тому вибору, який зробив князь Володимир, і про вірність канонічної Української Православної Церкви», – підсумував керуючий справами УПЦ.

Нагадаємо, раніше в УПЦ розповіли подробиці святкування 1033-річчя Хрещення Русі, які будуть проходити 27-28 липня 2021 року.

Přečtěte si také