Господь спасає нас випробуваннями, – ієрарх УПЦ про закон 8371
Митрополит Олександрійський і Світловодський Боголєп. Фото: скриншот із YouTube-каналу владики
20 серпня 2024 року, коли Парламент прийняв у другому читанні антицерковний законопроєкт №8371, митрополит Олександрійський і Світловодський Боголєп на своєму YouTube-каналі звернувся до вірян зі словами підтримки.
«Знаю, що сьогоднішня подія серед наших віруючих і наших священників викликає велике занепокоєння. І хотів би одразу наголосити, що катастрофи ніякої не відбувається. Точніше вона відбувається, але вона триває вже не одне десятиліття, очевидно, і триватиме ще довго. Ця катастрофа – зміна людства», – сказав владика.
На його переконання, цими днями нічого не закінчується, все тільки починається: «Ми жили якось до цього законопроєкту, і ми обов'язково будемо жити і після його ухвалення».
Ситуацію ієрарх УПЦ рекомендує сприймати з духовної позиції, оскільки лише один Господь знає причини та наслідки того, що відбувається. А для православних християн – це ще й період втрати хибних ілюзій, зокрема щодо церковно-державних відносин, окремих людей, які були хрещені в Церкві, а сьогодні стали її гонителями.
«Кожен із нас робить свій вибір. Мені сьогодні, звичайно ж, хотілося б більше запитувати себе, а також усіх тих, хто вважає себе членами нашої Церкви. Ми можемо питати себе, чому так вийшло? У чому причина? Причини виникли, я певен, не вчора і навіть не 10 років тому. Причини виникли, мабуть, раніше. Вони криються у нашому ставленні до життя», – сказав він.
Владика підкреслив, що УПЦ на різних рівнях буде відстоювати свої права, проте «не можна забувати про вузький, тернистий, але спасительний шлях, що веде в життя вічне».
«Я сьогодні хотів би ще раз наголосити, друзі мої, ми повинні бути християнами. Ми повинні дуже спокійно, дуже врівноважено підходити до всіх таких, навіть, здавалося б, страшних викликів, які пропонує сьогоднішній світ. Ми повинні зрозуміти, що мета нашого життя – не спасати цей світ, а самим спасатися від цього світу, щоб не загинути разом з ним», – зазначив митрополит.
Владика Боголєп звернув увагу, що якщо навколо багато хто сьогодні вважає себе переможцями, то вони просто забули про те, що «Христа ніхто не переможе, Христа ніхто не заборонить, Христа Воскреслого ніхто у нас не забере».
За словами архієрея, Господь нам дає це випробування для того, щоб ми, пройшовши через скорботи, стали справжніми, краще.
«Прошу вас, дорогі мої, не впадайте у відчай, не сумуйте. Ми молимося, трудимося, спасаємося. Ми ремонтуємо храми, будуємо храми, ми створюємо нові проєкти. Життя наше продовжується. У жодному разі не замикайтеся, і не думайте, що ви зможете якось уникнути того, що визначив пройти всім нам Господь. Будемо слухняні Його волі, будемо віддані Його волі, будемо з радістю і з послухом нести Його навіть такі тяжкі та дуже складні благословення», – сказав він.
Як писала СПЖ, народний депутат Артем Дмитрук із трибуни Ради заявив, що ніякі закони не заборонять відвідувати наші храми.
Přečtěte si také
Souhrn dne - 6. března 2026
Zde naleznete všechny zprávy naší redakce za dnešní den, z domova i zahraničí.
Video z Nigérie ukazuje kněze sloužícího bohoslužbu se zbraní
Na sociálních sítích se šíří video, které údajně zachycuje kněze v Nigérii sloužícího bohoslužbu se střelnou zbraní zavěšenou přes rameno.
Fresky oživují srbský pravoslavný chrám v argentinském Buenos Aires
V srbském pravoslavném katedrálním chrámu v argentinském Buenos Aires pokračují práce na výmalbě chrámu ikonografy z Černé Hory.
Rumunsko si připomene 40 mučedníků i oběti komunismu
Rumunská pravoslavná církev si 9. března připomene svátek svatých čtyřiceti mučedníků ze Sebaste a zároveň památku obětí komunistického pronásledování.
Pravoslaví jednoduše: Proč v chrámu nezní varhany, ale pouze lidský hlas?
Vstoupíte-li do pravoslavného chrámu, neuslyšíte varhany ani kytary. Veškeré bohoslužby jsou zpívané. Tento starobylý zvyk není náhodný.
V Olomouci slavili svátost pomazání nemocných
V pravoslavném chrámu svatého Gorazda v Olomouci byla sloužena svátost pomazání nemocných, při níž se věřící modlili za uzdravení duše i těla.