Ректор КДА розповів, чого очікувати від «закону про заборону УПЦ»

Архієпископ Сильвестр (Стойчев). Фото: КДАіС

Ректор Київської духовної академії і семінарії архієпископ Сильвестр (Стойчев) опублікував на сайті КДАіС коментар щодо закону №3894 «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» (законопроєкт №8371 на етапі прийняття – Ред.).

За словами архієрея, ухвалення закону, який у ЗМІ зазвичай називають «законом про заборону УПЦ», викликало сильне занепокоєння серед парафіян Української Православної Церкви.

Насамперед владика наголосив, що закон № 3894 не є «законом про заборону УПЦ».

Він пише, що Українська Православна Церква в тексті закону жодного разу не згадується, закон говорить про заборону в Україні Руської Православної Церкви (РПЦ).

Крім цього, закон забороняє ті релігійні організації, які діють в Україні, але в той чи інший спосіб афілійовані з РПЦ, підпорядковуються керівництву РПЦ або прямо входять до складу РПЦ. Саме тут, за словами архієпископа, позиції державних органів та Української Православної Церкви суттєво різняться.

Він нагадав, що в 2023 році Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) провела експертизу та дійшла висновку, що УПЦ зберігає підпорядкування Московському патріарху, а отже, є складовою РПЦ. Проте сама УПЦ із цим висновком ДЕСС категорично не погоджується.

«27 травня 2022 р. Собор Української Православної Церкви вніс принципові зміни до Статуту про управління нашої Церкви. З цього часу УПЦ вже не має жодних зв’язків з Москвою та існує як повністю незалежна та самостійна Церква. Тому, з точки зору УПЦ, закон № 3894 не має до неї ніякого відношення, – йдеться у аналізі. – Тим не менше, з численних публічних висловлювань і народних депутатів України, і державних чиновників є очевидним, що новий закон розроблявся саме для того, щоб застосувати його до УПЦ».

Ректор КДА розповів, як має діяти новий закон.

«Закон № 3894 не передбачає одномоментної заборони всієї УПЦ. До того ж, така заборона і не є можливою з точки зору українського законодавства. Нагадаю, що УПЦ не є юридичною особою. З точки зору законодавства, УПЦ – це релігійне об’єднання, до складу якого входять тисячі парафій, сотні монастирів, десятки єпархіальних управлінь, навчальних закладів, братств тощо. Усі ці структурні підрозділи УПЦ зареєстровані як релігійні організації, а отже мають статус юридичних осіб. І саме кожна з цих релігійних організацій (окремо) може бути заборонена», – пояснив він.

Як стверджує ієрарх УПЦ, закон встановлює досить складну процедуру ліквідації релігійних організацій, афілійованих із РПЦ. Вони можуть бути ліквідовані лише в судовому порядку.

«Але перш ніж ставити питання про ліквідацію, ДЕСС має надати припис кожній конкретній релігійній організації, в якому має бути вказано, які проблеми виявлені в її статутних документах. Після цього релігійна організація має усунути ці проблеми. І лише у випадку, якщо вона цього не зробить, ДЕСС має подати позов до суду.  Отже, ніякої автоматичної заборони УПЦ новий закон не передбачає», – додає владика і ще раз наголошує, що УПЦ не вважає себе складовою РПЦ.

За його словами, релігійні громади будуть відстоювати свою правоту в судах (як в українських, так і в міжнародних).

Окремо він звертає увагу на те, що визначення наявності зв'язку з РПЦ є одним із найпроблемніших положень закону. Оскільки, якщо у Статуті РПЦ зазначено, що вона вважає УПЦ своєю складовою, то з погляду нового закону це вже достатня підстава, щоб визнати УПЦ залежною від керівного центру у Москві.

«Вже неодноразово звучала очевидна аналогія. В сучасній російській конституції вказано, що Автономна Республіка Крим, Донецька, Луганська, Херсонська та Запорізька області входять до складу РФ. Однак, як для Української держави, так і для міжнародного права ці положення російської конституції є нікчемними. Так само і наявність у Статуті РПЦ положень про входження УПЦ до її складу ніяк не означає, що УПЦ реально є складовою частиною московського патріархату. У 2023 р. у висновку ДЕСС в якості одного з доказів афілійованості УПЦ з московським патріархатом як раз наводилися положення статутних документів РПЦ. І вже тоді численні експерти критикували такий підхід ДЕСС, вказуючи на його неприйнятність», – каже він.

Ректор Духовних шкіл нагадує, що УПЦ сьогодні керується власним Статутом (у редакції від 27 травня 2022 р.), який не передбачає ніякої залежності від РПЦ.

«Наша Церква не прикладає до себе жодних норм діючого Статуту РПЦ і не вважає ці норми для себе зобов’язальними», – робить висновок він.

На думку архієпископа Сильвестра, закон №3894 стане черговим випробуванням демократичного європейського вибору України.

«Вже сьогодні іноземні юристи, правозахисники, релігієзнавці та релігійні діячі висловлюють не тільки зауваження до тексту закону, а й побоювання, щодо можливої практики його застосування», – попереджає він.

Як писала СПЖ, Всесвітня рада Церков занепокоєна законом, що загрожує забороною УПЦ.

Přečtěte si také