Православні християни святкують Воздвиження Хреста Господнього

Воздвиження Хреста Господнього, фрагмент ікони. Фото: pravlife.org

27 вересня Православна Церква святкує Воздвиження Чесного і Жвотворящого Хреста Господнього – одне з 12 найважливіших свят християн.

На Воздвиження встановлено суворий піст – на згадку про хресні страждання Господа Ісуса Христа.

Цього дня християни згадують події IV століття, коли свята рівноапостольна цариця Єлена знайшла хрест, на якому помер Господь.

Після того, як відбулися найбільші події в історії людства – Розп'яття, Поховання, Воскресіння і Вознесіння Христові, святий Хрест, що став знаряддям страти Спасителя, був втрачений. Після руйнування Єрусалима римськими військами в 70 році святі місця, пов'язані із земним життям Господа, опинилися в забутті, на деяких були збудовані язичницькі храми.

Знайдення святого Хреста мало місце за царювання святого імператора Костянтина I Великого. За повідомленнями церковних істориків IV століття, мати Костянтина, рівноапостольна Єлена, вирушила на прохання сина до Єрусалиму, щоб знайти місця, пов'язані з подіями земного життя Христа, а також святий Хрест, чудове явлення якого стало для святого Костянтина знаком перемоги над супротивником.

Святий Хрест перебував під язичницьким храмом. Коли святилище було зруйноване, були знайдені 3 хрести, а також табличка з Хреста Спасителя та цвяхи. Щоб дізнатися, який з хрестів і є той, на якому був розіп'ятий Господь, кожен з хрестів приклали до тяжкохворої жінки, і вона зцілилася. За іншою версією хрести приклали до мертвого, і той воскрес. Всі, хто зібрався, прославили Бога, який вказав на найбільшу святиню Древа Хреста Господнього, і святий Хрест був піднятий Єрусалимським єпископом Макарієм для загального огляду.

У VII столітті зі спогадом знайдення Хреста Господнього був поєднаний інший спогад – про повернення Древа Животворящого Хреста Господнього з перського полону.

У 614 році перський цар завоював Єрусалим і пограбував його. Серед інших скарбів він забрав у Персію Древо Животворящого Хреста Господнього. Святиня перебувала в іноземців чотирнадцять років. Лише у 628 році імператор Іраклій здобув перемогу над персами, уклав з ними мир і повернув Хрест до Єрусалиму.

Після повернення святиню теж піднімали для того, щоб численні віряни могли побачити її.

Přečtěte si také

Představený Sinajského monastýru oznámil odchod

Ve svém prohlášení arcibiskup spojil odchod s nutností nástupnictví a jednoty bratrstva před „existenciálními výzvami“.

Nejhlubší kořeny koptského křesťanství

Koptové jsou jednou z nejstarších křesťanských komunit světa.

Papež jednal s izraelským prezidentem o příměří a humanitární pomoci pro Gazu

Papež Lev XIV. přijal ve čtvrtek 4. září v Apoštolském paláci prezidenta Státu Izrael Jicchaka Herzoga.

Umělá inteligence: pomocník, nebo podněcovatel?

Komentář protojereje Vadima Gladkého z Oděské eparchie Ukrajinské pravoslavné církve se zamýšlí nad duchovními a psychologickými riziky, která s sebou nese umělá inteligence.

Představený athoského monastýru Karakalu, starеc Filotheos, o osobním čísle

Poselství od ctihodného igumena Svatého monastýru Karakalu na Svaté hoře Athos, pravého duchovního dítěte svatého starce Efraima z Arizony:  

Představitel  „Autokefální církve Běloruska“ požádal Konstantinopol o uznání