«Русскій мір» – це політична ідея, – викладач КДАіС

Професор Володимир Бурега. Фото: УПЦ

Проректор із науково-богословської роботи Київської духовної академії (КДА) професор Володимир Бурега представив доповідь «Генезис ідеології "русского міра" на рубежі ХХ-ХХІ ст. та її основні риси», повідомляє пресслужба УПЦ.

У доповіді професор Бурега зазначає, що найближчим часом очікується ухвалення спеціальної ухвали Кабінетом Міністрів України. Ця постанова буде регулювати «порядок розгляду питань щодо фактів використання релігійних організацій для пропаганди ідеології "русского мира"». Таким чином, як наголошує автор, «порядок заборони релігійної організації з мотивів пропаганди ідеології "русского мира" буде відрізнятися від порядку заборони у разі афілійованості з московським патріархатом». Тому він вважає за необхідне розібратися, що включає цей термін.

У своїй доповіді професор докладно простежив еволюцію ідеї «русского міра» і показав, як ця концепція, що зародилася в ліберальних колах у 1990-х роках, поступово перетворилася на одне з ідейних обґрунтувань російської військової агресії проти України.

За словами Буреги, у політичному порядку порядку концепція «русского міра» використовувалася спочатку з метою створення позитивного іміджу для російськомовних спільнот за межами Росії. У 1998 році цей концепт використовувався для запобігання культурній ізоляції Росії. Пізніше під «русским міром» стали розуміти мережу спільнот, пов'язаних загальною мовою та культурою. Це стало важливим маркером, який російське керівництво використало для обґрунтування своїх геополітичних інтересів у «ближньому зарубіжжі». «Там, де є люди, які говорять російською мовою та шанують російську культуру, там є "русский мир", а отже там є і геополітичні інтереси Росії», – пояснює професор Бурега.

До 2008 року термін «русский мир» вже міцно закріпився у російській політиці, став частиною державного дискурсу. Його використовували не лише філософи та піарники, а й перші особи держави.

Професор зазначив, що патріарх Кирил почав використовувати цей термін, проте для нього головним маркером «русского мира» є не мова чи культура, а православна віра. За логікою предстоятеля Руської Православної Церкви, «русский мир» існує там, де поширюється юрисдикція Московського патріархату. Більше того, патріарх вважає, що сучасний російський, український і білоруський народи є єдиним народом «русского мира».

Бурега також наголосив, що в цій логіці автокефалія Української Православної Церкви для РПЦ неможлива, оскільки «основою "русского мира" є "православная вера, которую мы обрели в общей Киевской купели крещения", це означає, що Київ є невід’ємною частиною "русского мира"».

Після окупації Криму та війни на Донбасі у 2014 році концепція «русского мира» стала використовуватися як ідейне обґрунтування втручання Росії у внутрішні справи України. Патріарх Кирил застосував доктрину для виправдання агресії, стверджуючи, що конфлікт із Україною – це цивілізаційне протистояння між «русским миром» та західними елітами.

Професор Бурега наголосив, що ідея «русского мира» не є частиною церковного вчення. Вона не включає вчення про Бога і Його стосунки зі світом і людством. «І хоча патріарх Кирил намагався надати цій ідеології риси церковного вчення, все ж цілком очевидно, що концепт "русского мира" має зовсім іншу природу», – заявив Бурега, додавши, що ідеологія "русского мира" перетворилася на своєрідну громадянську релігію, далеку від боговідвертого вчення .

Таким чином, професор Бурега робить висновок, що сьогодні ідеологія «русского мира» використовується як російською державою, так і Московським патріархатом для виправдання військової агресії проти України.

Як повідомляла СПЖ, УПЦ не підтримує і відмежовується від ідеології «русского мира». Більше того, ставлення нашої Церкви до цієї ідеї давно публічно висловив Блаженніший Митрополит Київський та всієї України Онуфрій: «Ми ніякого русского мира не будуємо, ми будуємо Божий світ».

Přečtěte si také

Zelenskij jednal s delegací Vatikánu o činnosti církve na Ukrajině

Ukrajinský prezident Volodymyr Zelenskij jednal s arcibiskupem Paulem Richardem Gallagherem o náboženských organizacích a mírových snahách Vatikánu.

Blesk zasáhl pravoslavný chrám během bohoslužby

Pravoslavný chrám ve finském Tampere zasáhl během bouřky blesk, který způsobil požár zvonice. Díky rychlému zásahu hasičů se oheň nerozšířil do hlavní části chrámu a nikdo nebyl zraněn.

Experimentální lék zpomaluje Alzheimerovu chorobu o čtvrtinu

Experimentální léčba zaměřená na protein tau zpomalila úbytek kognitivních funkcí u pacientů v počátečním stádiu Alzheimerovy choroby.

Stop sítím pro malé děti: Experti navrhují EU nová pravidla

Panel odborníků předložil Evropské komisi zprávu s doporučeními pro regulaci sociálních sítí pro děti. Návrh rozlišuje pravidla podle věku.

V Michalovcích si pravoslavní připomněli památku proroka Eliáše

V katedrálním chrámu sv. Cyrila a Metoděje v Michalovcích se konala slavnostní svatá liturgie k poctě jednoho z nejvýznamnějších starozákonních proroků.

Pod pronásledováním žije více než 388 milionů křesťanů

Globální index pronásledování 2026 varuje před zhoršováním náboženské svobody. Trpí přes 388 milionů křesťanů, nejvíce v Nigérii či Nikaragui.