Клірик ПЦУ розповів, що вирішив залишити УПЦ, побувавши на етнофестивалі

Родина Левченків. Фото: suspilne.media

Колишній священник УПЦ Василь Левченко, який служив у Заставні на Буковині, після свого переходу до ПЦУ дав широке інтерв'ю чернівецькому виданню «Суспільне» та спробував пояснити причини свого вчинку.

«Незадовго до переходу я поїхав на свою малу Батьківщину. Дорогою потрапив на етнофестиваль на моїй дідівщині, в Крячківці. Я ж виріс у сім'ї, де співали українських пісень, в українських традиціях. І я себе відчув там вдома, серед своїх. Але представляюся, кажу, що я — священник, а вони запитують, з якої юрисдикції. І починаєш: я ваш, свій, але з московського патріархату. І їх це так насторожило», – поділився він.

Тоді, каже Левченко, він і задумався: «Скільки це може продовжуватися, коли ти —начебто свій серед своїх, а постійно маєш якось виправдовуватися».

«До кінця фестивалю, на третій день, я вже фактично їхав звідтіля з прийнятим рішенням, що хочу в українську церкву піти, бо вже втомився боротися з вітряками», – сказав клірик ПЦУ.

Він також розповів, що це був довгий шлях і насправді для нього зробити так – логічно.

«В якийсь момент просто склалися пазли. У мене був такий принцип – служу на місці, виконую свою роботу, маю її робити якісно. І я собі поставив ціль – українізувати богослужіння, очищати мізки людей від того сміття, яке було за ці десятиліття московською пропагандою накидане. Я цю роботу намагався виконувати. Потім у мене зникла можливість робити те, що вважав правильним і необхідним», – додав ексклірик УПЦ.

Левченко нарікає, що на таку його діяльність були скарги від парафіян-«ватників».

«Не подобалося людям те, чим я займався. І я припинив це робити. Але просто почав відчувати, що втрачаю себе як священник», – розповів він.

Каже, що остаточно ухвалити рішення йому допомогла дружина: «…я, чесно кажучи, не знаю, чи наважився б на цей крок, якби не підтримала дружина».

Як писала СПЖ, клірик ПЦУ вважає, що називати священника треба панотець, а його дружину паніматінка.

Přečtěte si také