У чому для православного сенс об'єднання з католиками?

Причастя православного християнина. Фото: Православие. ru

Зараз різко активізувалися розмови про можливе об'єднання ПЦУ і УГКЦ. Сторони заявляють, що необхідно це робити вже зараз, коли біля керма велелюбні папа Франциск і патріарх Варфоломій. Аргументи наступні:

1. Всі християни повинні бути в єдності заради любові, яку заповідував Христос.
2. Об'єднання необхідне заради єдиної церкви для всіх українців.

І все це, звичайно, мило і красиво, але тут для християнина неминуче виникає суто практичне запитання – а чи буде в такій церковній структурі спасіння? І тут мова не про симбіоз «ПЦУ-УГКЦ» (тут відповідь зрозуміла), а злиття католицької і православної Церков у принципі. Адже ніхто не говорить про відмову від латинських єресей, їх називають «стереотипами».

Уявімо собі православного християнина, який ходить у храм канонічної православної Церкви, сповідається, причащається і старається жити так, як заповідував Христос та отці Церкви. Він цілком обґрунтовано сподівається, що після смерті виявиться по праву руку від Спасителя. Тепер же йому пропонують об'єднатися з тими, хто перекручує вчення Церкви і з точки зору Православ'я взагалі не перебуває в Її огорожі.

Чисто прагматичне запитання – навіщо йому це робити? Заради чого? Любові до католиків? Так він і так може їх любити, для цього необов'язково з ними об'єднуватися. Заради патріотизму? Знову-таки – заради любові до країни «єдина церква» не потрібна.

Уявіть, що ви з сусідом хворієте на одну хворобу, і для підтримки життя повинні приймати ліки. Причому ваші зроблені точно за рецептом, а у сусіда, як вам відомо, рецептура серйозно порушена. Сусід пропонує заради дружби злити ці ліки в одну склянку і пити звідти разом. Ви погодитеся? Навряд чи.

Є безліч цитат святих отців Церкви, де однозначно сказано, що поза Православ'ям спасіння неможливе. Але ми хотіли б навести серед них «найтолерантнішу», святителя Феофана Затворника: «Не хочу входити в судження: чи спасуться католики, – одне знаю: якщо я залишу православ'я і піду в латинство, то – безперечно загину».

Přečtěte si také