Церква святкує пам'ять святителя Миколая Чудотворця
Образ святого Миколая. Фото: Почаївська лавра
19 грудня Свята Церква молитовно вшановує пам'ять святителя Миколая Чудотворця, архієпископа Мир Лікійських. Ім'я чудотворця, швидкого помічника і молитовника за всіх, хто звертається до нього, прославилося у всіх кінцях землі, у багатьох країнах і народах.
Миколай Угодник народився 270 року в містечку Патари, яке розташовувалося в області Лікії в Малій Азії і було грецькою колонією. Батьки майбутнього архієпископа були дуже заможними людьми, але вірили в Христа і активно допомагали бідним.
Святитель із дитинства повністю присвятив себе вірі, багато часу проводив у храмі. Подорослішавши, став читцем, а потім і священником у церкві, де настоятелем служив його дядько, єпископ Миколай Патарський.
Після смерті батьків Миколай Чудотворець роздав всю свою спадщину бідним і продовжив церковне служіння. У роки, коли ставлення римських імператорів до християн стало більш терпимим, але гоніння продовжувалися, він зійшов на єпископський престол у Мирі. Зараз це місто називається Демре, воно розташоване в провінції Анталія в Туреччині.
Покликаний пасти Церкву Божу в архієрейському сані, святитель Миколай залишався великим подвижником, виявляючи пастві образ лагідності, незлобства та любові до людей. Це було особливо дорого для Лікійської Церкви під час гоніння на християн за часів імператора Діоклетіана (284–305). Єпископ Миколай, кинутий у в'язницю разом з іншими християнами, підтримував їх і умовляв твердо переносити узи, тортури та муки. Його самого Господь зберіг неушкодженим. Після царювання святого рівноапостольного Костянтина святителя Миколая повернули до своєї пастви, яка з радістю зустріла свого наставника і заступника. Незважаючи на велику лагідність духу та чистоту серця, святитель Миколай був ревним і сміливим воїном Церкви Христової. Ратоборствуючи з духами злоби, святитель обходив язичницькі капища і храми в самому місті Мири та його околицях, руйнуючи ідолів і перетворюючи на порох капища. У 325 році святитель Миколай був учасником І Вселенського Собору, що прийняв Нікейський Символ віри, і ополчався зі святими Сильвестром, Папою Римським, Олександром Олександрійським, Спіридоном Триміфунтським та іншими з 318 святих отців Собору на єретика Арія.
Ще за життя святитель прославився багатьма чудесами. Врятував місто Мири від страшного голоду – своєю гарячою молитвою до Христа. Молився за моряків, рятуючи їх від аварії корабля, виводив із в'язниць несправедливо засуджених. Добре відома історія, як архієпископ урятував від ганьби трьох дівчат, видавши їх заміж.
Святитель Миколай Чудотворець відійшов до Господа у 345-351 роках – точна дата невідома. Його мощі були нетлінними. Спочатку вони лежали в кафедральній церкві міста Мири Лікійські, де він служив архієпископом. Вони мироточили, і миро зцілювало віруючих від різних недуг. Пізніше їх перенесли до міста Барі Італії.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.