В УГКЦ образилися на Думенка за слова, що ПЦУ – «панівна церква»
Святослав Шевчук та Епіфаній Думенко. Фото: pomisna.info
В Українській греко-католицькій церкві вважають, що Епіфаній Думенко не повинен називати ПЦУ «панівною» церквою країни, оскільки така назва суперечить Євангелію. Про це у своєму блозі написав ієромонах УГКЦ Юстин Бойко.
Коментуючи інтерв'ю Думенка, ієромонах Юстин Бойко розповів, що керівник ПЦУ замість того, щоб звернути увагу журналістки на нелогічність питань щодо погодження візиту папи римського в Україну, заявив, що ПЦУ – «панівна церква», а Україна – її «канонічна територія». Це означає, за словами Думенка, що папа має погодити свій візит до України з ПЦУ.
Ці слова стали для представника УГКЦ «тією ложкою дьогтю в бочці меду, про яку досить часто згадується в українській історії».
Він зазначив, що слово «панувати» в богословській термінології має негативне значення, оскільки «радикально контрастує зі стилем життя тих, які бажають наслідувати Христа», нагадавши Думенку слова Христа з Євангелія від Матвія (Мф. 20, 25–27).
Крім того, на думку Бойка, «старе поняття про "канонічну територію", а тепер нове про "панівну Церкву" не вписуються не тільки у сучасний контекст життя Церкви чи суперечать євангельському духові, але й поважно руйнують успішність місії Церкви в сучасному світі, який секуляризується шаленими темпами».
Уніатський священник зауважив, що і «папа Франциск, і Вселенський патріарх Вартоломей останнім часом дуже активно наголошують на потребі усвідомлення євангельського послання про те, що "усі ми брати" у Христі».
Бойко розповів, що слова Епіфанія про «канонічну територію» та про «панівну Церкву» «не залишилися поза увагою ієрархів, священників та вірних УГКЦ, які свого часу найбільше раділи та підтримували об'єднання українського православ'я через отримання Томосу у січні 2019 року». При цьому він висловив припущення, що офіційної реакції УГКЦ, швидше за все, не буде, «оскільки вона б негативно позначилася на міжцерковних відносинах в Україні».
Юстин Бойко повідав, що «у католицькому моральному богослів'ї досить є добре знаним принцип correctio fraterna (братнє напімнення), який базується на словах Ісуса (Матв. 18,15-17)», і зазначив, що слова Епіфанія «є причиною братнього напімнення», і вони «точно не будують ту бажану єдність Церкви, принаймні в Україні, про яку так ревно молився перед своїми страстями сам Спаситель».
Бойко також вважає, що реакція на слова Думенка має бути публічною, тому його «ціллю як богослова» було «звернути увагу» Думенка та його оточення, «що певні поняття, які він заторкнув, слід залишити у минулому».
«Усім Церквам Володимирового хрещення слід докласти максимум зусиль не для пошуку старшого, який має право панувати в Україні, але на те, щоб відновити Український народ у Христі», – резюмував Бойко.
Раніше СПЖ писала, що священник УГКЦ Юстин (Юрій) Бойко переконаний, що всі «думаючі та патріотичні» українці досі вважають Петра Порошенка «справжнім» президентом України.
Přečtěte si také
Na Noci kostelů ukáže nejstarší pravoslavný chrám vzácný kříž
Zítra se koná 18. ročník Noci kostelů. Nejstarší pravoslavný chrám v ČR ve Františkových Lázních otevře brány a poprvé ukáže nový oltářní kříž s relikvií, o kterém psala MF DNES.
Po propuštění opustil metropolita Ilarion Česko
Metropolita RPC Ilarion Alfejev odcestoval z České republiky. Byl zadržen a propuštěn bez obvinění. Ve videu promluvil o vězeňských podmínkách.
Vladyka Izaiáš slaví svátek nebeského patrona
Duchovenstvo a farníci z brněnského chrámu svatého Václava popřáli olomoucko-brněnskému biskupovi Izaiáši k dnešnímu dni jeho anděla a nebeského ochránce.
Výročí kanonizace sv. Gabriela: Část ostatků stráží chrám v Nižné Rybnici
Pravoslavní věřící si připomínají památku makedonského divotvorce, biskupa veličského Gabriela Lesnovského. Část jeho ostatků je uložena v nižnorybnickém poutním chrámu.
Velvyslanci řešili diskriminaci křesťanů v Evropě
Rumunská ambasáda při Vatikánu hostila debatu o rostoucí náboženské nesnášenlivosti na kontinentu.
Unikátní objev: Pod podlahou kostela našli románský presbytář
Archeologové ve Stěbořicích odkryli základy kněžiště z 1. poloviny 13. století. Nález potvrdil historické vazby na cisterciáky z Velehradu.