Церква відзначає день Торжества Православ'я

Ікона «Торжество Православ'я». Фото: sofija.ru

9 березня 2025 року, у першу неділю Великого посту, православні віруючі відзначають День Торжества Православ'я.

Це свято було встановлено у 843 році на честь остаточної перемоги над єрессю іконоборства (іконоборці вважали священні зображення ідолами, а шанування ікон – ідолопоклонством), засудженого ще на VII Вселенському соборі у 787 році.

Імператриця-регентка Феодора скликала в Константинополі собор, який проголосив необхідність відновлення шанування ікон і підтвердив законність постанов семи Вселенських соборів і анафематував іконоборство.

До XI століття склався особливий чин Торжества Православ'я, який до XIV століття був доповнений текстами, що викладають православні догмати і проголошують торжество Церкви над усіма єресями і розколами і вічну пам'ять подвижникам благочестя і захисникам віри. Особливе місце у службі зайняв чин анафемування тих, хто тяжко погрішив проти Православ'я.

«Анафема» – слово грецьке, походить від дієслова «анатифімі», що означає «покладати,  передавати комусь». У церковному значенні анафема – те, що віддається на остаточний суд Божий і про що (або про кого) Церква вже не має ні своєї опіки, ні своєї молитви.

Проголошуючи комусь анафему, вона тим самим відкрито свідчить: ця людина, хай навіть і називає себе християнином, але своїм світоглядом і вчинками сама засвідчила: до Церкви Христової вона не має відношення.

По суті, Церква лише свідчить про те, про що винний, зі свого боку, давно сам знав: його світовідчуття, позиції та погляди з церковними не співпадають, не співвідносяться.

Ще апостол Павло писав: «Як ми раніше сказали, так і тепер ще кажу: хто благовістить вам не те, що ви прийняли, нехай буде анафема» (Гал. 1:9).

Втім, передання анафемі не є безповоротним: при покаянні анафема може бути знята, іноді навіть після смерті, як була знята в 1929 році анафема зі старообрядців (і це рішення було затверджено в 1971 році).

Сенс свята православні богослови розуміють набагато ширше, ніж просто спогад про якусь, нехай і доленосну для Церкви, історичну подію.

Митрополит Сурозький Антоній (Блум) так писав про нього: «Ми святкуємо сьогодні день Торжества Православ'я; але ми повинні пам'ятати, що ми святкуємо Божу перемогу, перемогу істини, перемогу Христову над усіма слабкостями людського розуміння. Це не торжество нас, православних, над іншими віросповіданнями та іншими людьми; це перемога Божа над нами і, через нас, скільки не є в нас світла, над іншими».

Раніше СПЖ писала, що у православних християн розпочався Великий піст.

Přečtěte si také

Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“

Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání  arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.

V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň

Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.

Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě

Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí

Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS

Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.  

Tajemství Kristova hrobu

Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.

Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja

Na oficiální facebookové stránce  Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.