А нас за що? Про реакцію Фанара та патріарха Феодора на Екзархат в Африці

Патріарх Феодор. Фото: РПЦ

11 січня висловився синод Фанара, а 12 січня зробив заяву синод Олександрійської Церкви. Як і передбачалося, греки з обох Церков сповнені гніву та обурення. Загальний зміст документів можна передати однією фразою: «А нас за що?»

Фанаріоти, нагадаємо, засудили «незаконне вторгнення Руської Церкви до юрисдикції стародавнього Олександрійського Патріархату» та пообіцяли «зробити все можливе для відновлення канонічного порядку на Африканському континенті».

Набагато балакучішими були у патріарха Феодора. Давайте розберемо коротко його основні тези.

1. У патріарха Феодора заявили, що через два роки після визнання Сергія Думенка та ПЦУ вони «несподівано (несподівано, Карл! – Ред.) отримали незаконне та неофіційне вторгнення» РПЦ. Також вони розцінили створення Екзархату як «шантаж та помсту».

Якщо відкинути емоції, бачимо, що патріарх Феодор цілком усвідомлює, що створення Екзархату безпосередньо пов’язане з його визнанням розкольників і співслужінням із ними.

2. В Олександрійській Церкві звинуватили РПЦ у «вірусі етнорасизму». І це дуже смішно, оскільки в Олександрійському патріархаті, який опікується ВСІЄЮ Африкою, власне, африканських єпископів вкрай мало. Майже всі вони греки за походженням. Крім того, на останньому синоді заявлено про рішення висвятити шістьох архімандритів у єпископи. Так ось, п’ятеро із цих шести – греки! Погодьтеся, дуже дотепно після цього звинувачувати РПЦ у «етнорасизмі».

3. У патріарха Феодора вважають, що створенням Екзархату «грубо порушується суть нашої православної віри».

Ну так, так. Коли Феодор посилено хаяв українських розкольників та закликав віруючих УПЦ до вірності Митрополиту Онуфрію, а потім пішов служити із Сергієм Думенком, це не було «порушенням суті нашої православної віри». А коли РПЦ назвала його розкольником і зробила відповідні дії, все змінилося.

І кілька слів, власне, про «суть віри». Нагадаємо, що згідно з канонічними правилами, священик, який служив із розкольником, сам стає розкольником і підлягає виверженню із сану. Тому, з погляду Церкви, Африка стала «канонічною пустелею», і Руська Церква (як і будь-яка інша) має повне право «захищати православних, котрі відмовляються асоціювати себе з розколом» (слова Екзарха Африки митрополита Леоніда).

4. Олександрійська Церква пообіцяла «вірне та негайне застосування до порушників церковних покарань», а також розповісти про ситуацію іншим Церквам.

Реакції на це рішення Олександрійської Церкви в РПЦ поки що немає, але є реакція на слова Фанара. І вона дуже показова. Екзарх Африки сказав наступне: «Не ми увійшли в канонічну територіальність іншої Церкви, не ми принесли біди і знегоди українському народу, не ми ухиляємося від розумного братнього діалогу, який допоміг би остудити менторський тон предстоятеля Константинопольської Церкви. Щодо канонічного порядку на африканському континенті, то під омофором Руської Православної Церкви він був не порушений, а відновлений».

Ну і ще одна, вкрай важлива фраза архієрея: «Надалі РПЦ буде купірувати антиканонічні дії будь-яких керівників, які роблять замах на закони, підвалини, традиції Церкви». І ось на це «будь-яких» на Фанарі варто було б звернути особливу увагу.

Přečtěte si také

Як, вигоняючи монахів, шукати «майбутнє монашества в Україні»

За офіційними даними за 2021 рік (пізніше вони не публікувалися), у всій ПЦУ – 233 монаха. У УПЦ – близько 4700.

Безчинства неокомуністів у Лаврі

Ці дії вживаються для того, щоб перевірити, як православні християни всього світу будуть реагувати на це святотатство.

Про «стукацтво» ПЦУ на митрополита Феодосія

Вдумаймося: християни «стукають» в органи, щоб «закрити» православного митрополита, бо він може звершувати богослужіння!

Хвороба чи біснування?

Нардеп фактично назвав парафіянок УПЦ за кордоном шпигунками через те, що їхні чоловіки воюють у ЗСУ, і жінки «можуть володіти чутливою інформацією, важливою для нацбезпеки».

Про критику мирних переговорів уніатами

Шевчук запевняє, що спілкується з Богом, і у Спасителя є план порятунку України.

Про хрест, що впав у лаврі

Хрест упав не тому, що Києвом пронісся торнадо, ні, стояла чудова тиха погода. Просто, кажучи словами Кличка, хрест «втомився».