У православних розпочався Страсний тиждень

18 квітня у православних починається Страсний тиждень – останній тиждень перед Великоднем. У Православній Церкві це найважливіший тиждень всього року, присвячений останнім дням земного життя Христа, Його стражданням, розп'яттю, хресній смерті, похованню.

У перші три дні Страсного тижня Церква готує вірян до сердечної співучасті у Хресних стражданнях Спасителя.

У Великий Понеділок Церква згадує старозавітного патріарха Йосипа Прекрасного, із заздрощів проданого братами в Єгипет, він став прообразом страждань Спасителя. Крім того, в цей день згадується висушення Господом покритої багатим листям, але безплідної смоковниці, яка служить образом лицемірних книжників і фарисеїв, які не принесли істинного покаяння, віри, молитви та добрих справ.

У понеділок Страсного тижня Патріарх звершує молитви на початок чину мироваріння. Чин мироваріння відбувається лише раз на рік і лише на Страсному тижні. За церковним правилом очолює чин мироваріння Предстоятель Церкви. Першого дня миро доводять до кипіння і потім весь час варять на малому вогні, постійно перемішуючи його. Миро вариться протягом трьох днів: у Великий Понеділок до вечора, весь Великий Вівторок та ранок Великої Середи. Весь цей час священники по черзі читають Святе Євангеліє, а диякони перемішують миро веслами. Освячення мира відбувається Святішим Патріархом у Великий Четвер за Божественною літургією. Освячення буває після Євхаристичного канону при відкритих Царських вратах.

У Великий Вівторок Христос прийшов до Єрусалимського храму і багато навчав у храмі та поза храмом. Першосвященники і старійшини, чуючи притчі Його і розуміючи, що Він про них говорить, намагалися схопити Його та вбити. Але напасти на Нього відкрито не наважувалися, боячись народу, який шанував Його за пророка. Цього дня Церква згадує притчу Христа про десятьох дів, про таланти і з продовження належної розповіді про друге пришестя Христове. 

У Велику Середу згадується жінка-грішниця, що омила сльозами і помазала дорогоцінним миром ноги Спасителя, коли Він був на вечері у Віфанії в домі Симона прокаженого, і цим приготувала Христа до поховання. Тут же Іуда наважився віддати Христа юдейським старійшинам за 30 срібняків (сума, достатня за тодішніми цінами для придбання невеликої ділянки землі навіть на околицях Єрусалиму).

У Великий Четвер згадується найважливіша євангельська подія: Таємна вечеря, на якій Господь встановив новозавітне таїнство Святого Причастя (Євхаристії). Цього дня за благочестивою традицією усі православні причащаються Святих Христових Таїн. На літургії в кафедральних соборах при архієрейському служінні відбувається зворушливий ритуал обмивання ніг, який воскрешає в нашій пам'яті безмірне смирення Спасителя, що умив ноги Своїм учням перед Таємною вечерею. Архієрей обмиває ноги сидячим по обидва боки приготовленого перед кафедрою місця 12 священникам, що зображають собою учнів Господа, що зібралися на вечерю, і обтирає їх стрічкою (довгим платом).

Велика П'ятниця присвячена спогаду осуду на смерть, Хресних страждань та смерті Спасителя. У богослужінні цього дня Церква ніби стає до підніжжя Хреста Христового. На утрені Великого П'ятка (вона служиться у четвер увечері) читаються 12 Євангелій Святих Страстей – 12 уривків, в яких розповідається про зраду Іуди, суд над Христом та Розп'яття Христа. Літургії цього дня не буває – із благоговіння до Голгофської жертви, принесеної колись у день Великого П'ятка Самим Сином Божим. Це день суворого посту (до винесення плащаниці за Церковним Уставом ніхто не їсть їжі) і великої скорботи.

У Велику Суботу Церква згадує поховання Ісуса Христа, перебування Його тіла в труні, зішестя душею в пекло для сповіщення там перемоги над смертю і позбавлення душ, які чекали Його пришестя, і введення розсудливого розбійника в рай.

Раніше СПЖ повідомляла, що Блаженніший у Вербну неділю очолив літургію у київській Лаврі.

Přečtěte si také