Про «ікону богородиці» з Київського метро

В одному з католицьких храмів Неаполя з'явилася нова ікона «Київська мадонна». На ній зображена жінка з золотим німбом, яка годує дитину. Як і належить за правилами іконографії, ліворуч і праворуч голови – грецькі літери «МР» та «ОУ», що позначають слова «Μητερ Θεου», тобто – «Матір Бога».

Першооснова «ікони» – фото киянки Т. Близняк із донькою, зроблене у Київському метро у перші дні війни. Пізніше художниця М. Соломеннікова «трансформувала» фото в картину, додавши навколо голови киянки «німб» у вигляді схеми метрополітену.

Цю картину 14 березня опублікував на своєму Фейсбуку піар-менеджер Ватикана священник Джеймс Мартін із написом «Богородиця Київська, молися за нас». І от через деякий час католики перетворили схему метро на німб, а картину – на ікону.

Багато українських ЗМІ та соцмережі з гордістю та тріумфуванням повідомляють про таку подію. Але чи варто радіти християнам?

Нещодавно католики освятили в каплиці Католицького університету США «ікону», де чорношкіра «богородиця» тримає на руках «ісуса» у вигляді знаменитого Джо Флойда, вбитого поліцією грабіжника. За задумом «іконописця», у «христа» на руках немає отворів, бо його лінчували. Ця ж «ікона» знаходиться у вівтарі однієї з єпископальних церков Сент-Луїса.

Ми знаємо, що ікона – це вікно у духовний світ, яке спонукає нас до молитви. За словами богослова Володимира Лоського, ікона – засіб пізнання Бога, один із шляхів до об'єднання з Ним.

Чи допоможе такому об'єднанню «лінчований» «іісус-флойд»? Чи допоможе зображення Т. Близнюк у вигляді ікони? Чи можна її називати Богородицею? Світський мир та католики вважають, що так. Але для православних християн відповідь має бути очевидною.

Přečtěte si také