Церква вшановує пам'ять святих рівноапостольних Кирила та Мефодія

24 травня Православна Церква вшановує пам'ять святих рівноапостольних Кирила та Мефодія.

Майбутні святі брати – у миру їх звали Костянтин та Михайло – народилися в грецькому місті Солуні (IX століття). Вони походили зі знатної, багатодітної та благочестивої сім'ї та здобули хорошу освіту. Михайло став воїном і правив болгарським князівством Візантійської імперії. Це дало йому змогу навчитися слов'янської мови. Потім він вирішив піти від світу і вирушив у монастир на горі Малий Олімп, що на південному березі Мармурового моря. Михайло постригся у ченці з ім'ям Мефодій.

Його брат Костянтин виховувався разом із малолітнім імператором Михайлом при царському дворі та досконало осягнув усі науки свого часу, а також вивчив понад шість мов. Пізніше на прохання візантійського царя і патріарха Костянтин став викладачем філософії при храмі, тому отримав прізвисько Філософ. У 852 році Костянтина, 24-річного юнака, цар відправляє до Арабського халіфату на диспут для захисту християнської віри. Він і там здивував усіх своїми глибокими знаннями Святого Письма. Після диспуту араби проводили його до Константинополя з честю та щедрими дарами. Костянтин вирішує також вирушити до монастиря, щоб зустрітися зі своїм старшим братом Мефодієм і прийняти чернечий постриг. Але неспокійний час та постійна загроза розпаду Візантійської імперії змушують імператора шукати шляхи порятунку своєї країни. Навколо імперії складалися держави та племінні союзи, які прагнули захопити православні землі Ромейської держави. Тому імператор відправив обох братів до хозарів для євангельської проповіді. По дорозі вони зупинилися в Корсуні (біля сучасного Севастополя), де Кирило знайшов Євангеліє і Псалтир, написані слов'янською мовою, і почав вчитися читати та говорити цією мовою. У тих же місцях брати знайшли мощі шанованого християнського святого Климента, найближчого учня апостола Петра.

Після проповіді в Хазарії брати повертаються до Константинополя, але їх знову відправляють із просвітницькою місією до Моравії. Це перша велика слов'янська держава, що була на території сучасної Чехії. Німецькі єпископи утискували жителів Моравії, і їхній князь Ростислав попросив візантійського імператора прислати проповідників, щоб вони слов'янською мовою зміцнювали віру в Христа серед місцевого населення на противагу німецьким місіонерам. Мешканці Моравії не мали свого алфавіту. Саме тоді й з'явилася у Мефодія та Костянтина думка створити слов'янську писемність, щоб проповіді про Христа були назавжди зафіксовані у народній пам'яті.

Більше трьох років Костянтин та Мефодій облаштовували в Моравії школи, навчали людей слов'янського письма та слова Божого. У зв'язку з цим німецькі єпископи подали скаргу до Риму на проповідників. Мефодій та Костянтин взяли з собою раніше знайдені в Корсуні мощі святого Климента та вирушили у вічне місто. Папа Адріан зустрів їх із пошаною і навіть затвердив богослужіння слов'янською мовою. Костянтин після поїздки до Риму застудився і у віці сорока двох років відійшов до Господа. За п'ятдесят днів до смерті Костянтин прийняв чернецтво з ім'ям Кирило.

Мефодій повернувся до Моравії і 15 років у сані архієпископа проповідував слово Боже. Чимало зазнав Мефодій за цей час: змінювалася влада, змінювалось і ставлення до святого. Але він продовжував проповідувати, переклав на слов'янську мову Старий Завіт, збірку церковних канонів та багато інших книг.

Раніше СПЖ повідомляла, що в день пам'яті рівноапостольних Кирила та Мефодія Патріарх Порфирій та Архієпископ Стефан звершать літургію у Північній Македонії.

Přečtěte si také