Церква святкує День святих Петра і Февронії, покровителів шлюбу

8 липня в Православній Церкві встановлено свято святих благовірних князя Петра, у чернецтві Давида, та княгині Февронії, у чернецтві Єфросинії, Муромських чудотворців, які вважаються покровителями православного шлюбу.

Святе подружжя являє душевні і духовні якості, необхідні усім, хто прагне побудувати стосунки з близькою людиною.

Майже нічого не відомо про зустріч і знайомство майбутнього подружжя, оскільки до нашого часу не дійшли історичні або церковні джерела. Відомо, що князь Петро правив у Муромі наприкінці XII – на початку XIII століть, а Февронія була дочкою бортника з рязанського села. Після смерті подружжя стали почитати як людей праведного життя, а в XVI столітті зарахували до лику святих.

У XV–XVI століттях з'явився перший письмовий текст, присвячений святим, – «Повість про Петра і Февронію Муромських». У ньому розповідається, що Петро вбив змія-перевертня, який намагався спокусити дружину брата, але змій встиг поранити князя і отруїти його своєю отрутою. Здавалося, ніщо не могло врятувати його від неминучої смерті, але сталося диво: його зцілила селянська дівчина Февронія. Натомість вона попросила Петра назавжди залишитися з нею. Петро намагався втекти, але у розлуці з Февронією знову захворів.

Ця історія є глибоко символічною. Невипадково відносини Петра і Февронії почалися в такий спосіб. Смертельна рана князя – у його душі. Тому Февронія й не відпускала князя: вона знала, що без неї він загине. Пізніше це зрозумів і Петро, ​​хвороба якого повернулася в розлуці з Февронією. Так починається їхнє спільне життя і спільний шлях до Бога. Ця алегорія відображує найвищий зміст християнського шлюбу.

У Петра і Февронії були діти, відомі імена трьох із них: Юрій, Святослав і Євдокія. Літописи зберегли й імена чотирьох їхніх онуків: Ярослав (син князя Юрія), Василь та Іван (сини князя Святослава) і Дмитро (син княгині Євдокії).

Як писала СПЖ, в УПЦ затвердили чин молитовного благословення вагітних жінок.

Přečtěte si také

Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“

Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání  arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.

V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň

Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.

Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě

Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí

Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS

Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.  

Tajemství Kristova hrobu

Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.

Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja

Na oficiální facebookové stránce  Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.