Керуючий справами УПЦ: Справжня свобода – це життя без гріха
Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський та Броварський Антоній у проповіді за Божественною літургією в день пам'яті великомученика та цілителя Пантелеїмона в монастирі Феофанії зазначив, що сучасний світ ненавидить Христа та християнство, бо людьми править диявол.
«Є лише одна причина, через яку Бог творить цей світ – це любов, Його безмірна і нескінченна любов, і Він бажає, щоб і людина насолоджувалась цією любов'ю. Чому тоді світ так ненавидить Христа, який створив цей світ? І що це за світ, який дозволяє собі повстати проти свого Творця?», – запитує владика.
Митрополит Антоній додав, що про цей світ говорить Іоанн Богослов: «Бо все, що у світі: хіть плоті, пожадливість очей і гордість житейська, не є від Отця, а від цього світу» (1 Ін. 6:24).
«Це ті якості, які беруть свої початки не в Бозі, а в Його заздріснику – дияволі, який повстав ще на зорі творіння матеріального світу, і який намагається боротися з Богом і зараз, і намагається знайти своїх адептів у вінці творіння – у людині. Тому всі ті цінності, про які ми так часто чуємо з телеекранів, читаємо в інтернет-виданнях, якщо вони без Бога, вони проти людини», – сказав керуючий справами УПЦ.
Але чому світ так озлобився проти Бога і проти християн? Бо християнство – це суд над цим світом, який лежить у злі. Хоче людина цього чи не хоче, але якщо вона вважає себе християнином, то має виховувати у собі всі ті якості, про які говорить святе Євангеліє. Ми маємо бути свідками Божественної присутності тут, на землі. І коли ця присутність являється світові, світ не може жити спокійно, тому що сучасний світ проповідує життя без кордонів і говорить про те, що людина є абсолютно вільною», – продовжує його Високопреосвященство.
Однак, за словами владики Антонія, є лише одна свобода – це життя без гріха, коли людина не чинить гріха не тому, що боїться Бога, а тому, що не може чинити гріх, її серце чисте від гріха. Але у світі людині постійно твердять про те, що треба жити так, як хочеться, адже життя дається один раз, тому не треба боятися грішити.
«Але у нас є Заповіді Божі, які засуджують гріх – ті правила, які намагаються захистити людину і дати їй щастя навіть тут, на землі, не кажучи вже про те, що виконуючи Божі заповіді, ми сподіваємося, що успадкуємо життя вічне. Хто з нас бачив щасливого вбивцю? Хто з нас бачив щасливого лудника чи перелюбника? Хто з нас бачив щасливого злодія? Так, звичайно ж, ніхто. Гріх – як отрута, наркотик, має властивість давати малу насолоду, але як наркотик, він руйнує людину», – наводить яскраве порівняння керуючий справами УПЦ.
Проте, додає владика Антоній, людина покликана до богоподібності і повинна постійно прагнути до вічності, і саме цього боїться світ. Людина, яка пізнала Христа і очистилася від гріха, здатна давати оцінку тому, що відбувається, вона є вільнодумною і веде воістину вільне життя.
Раніше СПЖ повідомляла, що, за словами керуючого справами УПЦ, справи милосердя відкривають людині шлях до Царства Небесного.
Přečtěte si také
Patriarcha Porfirije sloužil první část Akatistu v Bělehradě
V pátek prvního týdne Velkého půstu, 27. února 2026, předsedal patriarcha srbský Porfirije první části Akatistu k Přesvaté Bohorodičce v chrámu svatého Sávy ve Vračaru.
V Albánii sloužili první Akatist k Přesvaté Bohorodičce
V pravoslavných chrámech po celé Albánii byl slaven první Akatist k Přesvaté Bohorodičce za účasti mnoha věřících, zejména mladých lidí, kteří naplnili katedrály i menší farní chrámy.
V Etiopii bylo při útoku v oblasti Arsi zabito 21 pravoslavných
Při čtvrtečním útoku v oblasti Arsi přišlo o život 21 věřících Etiopské pravoslavné církve. Mezi oběťmi je i jeden kněz. Další lidé jsou pohřešováni.
Souhrn dne - 27. února 2026
Přinášíme rekapitulaci všech dnešních zpráv a zároveň poslední únorový souhrn dne.
Alexandrijský patriarcha na svátku svatých Theodorů
Patriarcha alexandrijský a celé Afriky Theodor II. navštívil severní Řecko u příležitosti svátku svatých Theodorů v Orestiadě.
V olomoucké katedrále zazněl Velký kající kánon
V katedrále svatého Gorazda v Olomouci bylo slouženo Velké povečeří s četbou závěru Velkého kajícího kánonu svatého Ondřeje Krétského.