Церква святкує пам'ять Володимирської ікони Божої Матері

За благочестивим переказом образ Божої Матері Володимирської був написаний євангелістом Лукою на дошці від столу, за яким трапезував Спаситель із Пречистою Матір'ю і праведним Іосифом Обручником. Божа Матір, побачивши цей образ, сказала: «Віднині ублажать Мене всі роди. Благодать Народженого від Мене та Моя з цією іконою хай буде».

До половини V століття ікона залишалася в Єрусалимі. За Феодосія Молодшого її перенесли до Константинополя, звідки 1131 р. вона була надіслана на Русь як подарунок Юрію Долгорукому від Константинопольського Патріарха Луки Хризоверга. Ікону поставили у дівочому монастирі міста Вишгорода, неподалік Києва, де вона відразу прославилася багатьма чудотворіннями. У 1155 р. син Юрія Долгорукого, св. князь Андрій Боголюбський, бажаючи мати у себе прославлену святиню, перевіз ікону на північ, до Володимира, і помістив у спорудженому ним знаменитому Успенському соборі. З того часу ікона отримала назву Володимирської.

Під час походу князя Андрія Боголюбського проти волзьких болгар, у 1164 р., образ «святої Богородиці Володимирської» допоміг руським здобути перемогу над ворогом. Ікона збереглася під час страшної пожежі 13 квітня 1185 р., коли згорів Володимирський собор, і залишилась неушкодженою під час розорення Володимира Батиєм 17 лютого 1237 року.

Подальша історія образу пов'язана вже цілком зі стольним градом Москвою, куди її вперше принесли в 1395 році під час нашестя хана Тамерлана. Завойовник з військом вторгся в межі Рязані, полонив і розорив її та спрямував свій шлях на Москву, спустошуючи та знищуючи все навколо. Коли московський великий князь Василій Дмитрович збирав війська і відправляв їх під Коломну, у самій Москві митрополит Кипріан благословив населення на піст і молитовне покаяння.

Ікону внесли до Успенського собору Московського Кремля. Літопис повідомляє, що Тамерлан, простоявши на одному місці два тижні, раптово устрашився, повернув на південь і вийшов з московських меж. Відбулося велике чудо: під час хресного ходу з чудотворною іконою, що прямував з Володимира до Москви, коли безліч народу стояли на колінах по обидва боки дороги і молили: «Матір Божа, спаси землю Руську!», Тамерлану було видіння. Перед його внутрішнім зором постала висока гора, з вершини якої спускалися святителі з золотими жезлами, а над ними в променистому сяйві з'явилась Велична Жона. Вона наказала йому залишити межі Росії. Прокинувшись у трепеті, Тамерлан спитав про значення видіння. Йому відповіли, що сяюча Жона є Матір Божа, велика Захисниця християн. Тоді Тамерлан наказав відступити.

Раніше СПЖ повідомляла, що 28 серпня Церква святкувала Успіння Пресвятої Богородиці.

Přečtěte si také

Zemřel papež František

Papež František dnes ráno ve Vatikánu zemřel. Bylo mu 88 let.

Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“

Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání  arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.

V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň

Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.

Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě

Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí

Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS

Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.  

Tajemství Kristova hrobu

Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.