Церква святкує пам'ять Володимирської ікони Божої Матері
За благочестивим переказом образ Божої Матері Володимирської був написаний євангелістом Лукою на дошці від столу, за яким трапезував Спаситель із Пречистою Матір'ю і праведним Іосифом Обручником. Божа Матір, побачивши цей образ, сказала: «Віднині ублажать Мене всі роди. Благодать Народженого від Мене та Моя з цією іконою хай буде».
До половини V століття ікона залишалася в Єрусалимі. За Феодосія Молодшого її перенесли до Константинополя, звідки 1131 р. вона була надіслана на Русь як подарунок Юрію Долгорукому від Константинопольського Патріарха Луки Хризоверга. Ікону поставили у дівочому монастирі міста Вишгорода, неподалік Києва, де вона відразу прославилася багатьма чудотворіннями. У 1155 р. син Юрія Долгорукого, св. князь Андрій Боголюбський, бажаючи мати у себе прославлену святиню, перевіз ікону на північ, до Володимира, і помістив у спорудженому ним знаменитому Успенському соборі. З того часу ікона отримала назву Володимирської.
Під час походу князя Андрія Боголюбського проти волзьких болгар, у 1164 р., образ «святої Богородиці Володимирської» допоміг руським здобути перемогу над ворогом. Ікона збереглася під час страшної пожежі 13 квітня 1185 р., коли згорів Володимирський собор, і залишилась неушкодженою під час розорення Володимира Батиєм 17 лютого 1237 року.
Подальша історія образу пов'язана вже цілком зі стольним градом Москвою, куди її вперше принесли в 1395 році під час нашестя хана Тамерлана. Завойовник з військом вторгся в межі Рязані, полонив і розорив її та спрямував свій шлях на Москву, спустошуючи та знищуючи все навколо. Коли московський великий князь Василій Дмитрович збирав війська і відправляв їх під Коломну, у самій Москві митрополит Кипріан благословив населення на піст і молитовне покаяння.
Ікону внесли до Успенського собору Московського Кремля. Літопис повідомляє, що Тамерлан, простоявши на одному місці два тижні, раптово устрашився, повернув на південь і вийшов з московських меж. Відбулося велике чудо: під час хресного ходу з чудотворною іконою, що прямував з Володимира до Москви, коли безліч народу стояли на колінах по обидва боки дороги і молили: «Матір Божа, спаси землю Руську!», Тамерлану було видіння. Перед його внутрішнім зором постала висока гора, з вершини якої спускалися святителі з золотими жезлами, а над ними в променистому сяйві з'явилась Велична Жона. Вона наказала йому залишити межі Росії. Прокинувшись у трепеті, Тамерлан спитав про значення видіння. Йому відповіли, що сяюча Жона є Матір Божа, велика Захисниця християн. Тоді Тамерлан наказав відступити.
Раніше СПЖ повідомляла, що 28 серпня Церква святкувала Успіння Пресвятої Богородиці.
Přečtěte si také
Spolek nadšenců Zvon zahájil opravu poutní kaple u Přimdy
V lesích Českého lesa ožívá poutní místo, které po desetiletí chátralo. Spolek Zvon zahájil opravy kaple Panny Marie Pomocné, jejíž historie sahá až k husitským válkám.
Arcibiskup Michal postřihl u hrobu sv. Václava nového hypodiákona
Arcibiskup Michal sloužil poutní liturgii u hrobu svatého Václava, kde došlo také k postřižení a povýšení bratra Jordána Moravenova na hypodiákona.
Muž močil na hlavní oltář baziliky sv. Petra ve Vatikánu
Muž vystoupal na hlavní oltář baziliky sv. Petra a před zraky přítomných se tam vymočil. Vatikánská žandarmerie ho okamžitě zadržela.
„Moje tělo, moje volba.“ Pochod aktivistů za ženská a queer práva v Praze
Stovky lidí prošly centrem Prahy na podporu práva žen rozhodovat o svém těle a proti snahám omezit přístup k interrupcím.
Metropolita Tychikos se 17.října dostaví k Ekumenickému patriarchátu
Profesor ústavního práva Právnické fakulty Aténské univerzity Panagiotis Lazaratos převezme právní zastoupení metropolity pafského Tychika.
Papež: Náboženská svoboda je základním prvkem pro hledání života v pravdě
Papež Lev XIV. ocenil nadaci Církev v nouzi a připomněl, že svoboda víry není právem udělovaným státem, ale základní podmínkou lidské důstojnosti a míru.