Церква вшановує пам'ять мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії

30 вересня Церква святкує пам'ять святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії.

Святі мучениці постраждали в Римі за імператора Адріана. Свята Софія, тверда християнка, зуміла виховати своїх дочок у гарячій любові до Господа Ісуса Христа. Слух про благонравство, розум і красу дівчат дійшов до імператора Адріана, який побажав їх побачити, дізнавшись, що вони християнки. Святі діви, розуміючи, з якою метою їх закликає імператор, звернулися з гарячою молитвою до Господа, просячи Його про зміцнення їхніх духовних і тілесних сил у стражданнях. Їхня самовіддана мати радісно благословила їх на мученицький подвиг, переконуючи дочок не боятися короткочасних мук і твердо стояти за віру в Христа Спасителя.

Коли святі постали перед імператором, всі були вражені спокоєм їхнього духу. Здавалося, вони прийшли на бенкет, а не на муки та смерть. Адріан закликав по черзі всіх трьох сестер і ласкаво переконував їх принести жертву богині Артеміді, але отримав від усіх тверду відмову та згоду зазнати всіх мук за Господа Ісуса Христа. Імператор наказав жорстоко катувати спочатку Віру, потім Надію і Любов, прагнучи налякати юних християнок лютістю мук старших сестер. Але Господь Своєю невидимою силою зберігав їх непохитними. Мати їх, свята Софія, бачачи катування дочок, виявляла незвичайну мужність і знаходила в собі сили переконувати їх терпіти страждання, чекаючи нагороди від Небесного Нареченого. І святі діви радісно прийняли свій мученицький вінець.

Святій Софії дозволили взяти тіла дочок, щоб віддати їх землі. Вона поклала їх у ковчег, з честю відвезла на колісниці за місто, поховала, три дні сиділа біля могил і, зрештою, віддала свою змучену душу Господу. Віруючі поховали її поряд із могилами її дочок. За великі муки матері, яка пережила страждання і смерть своїх дочок, без вагань віддавши їх у Божу волю, свята Софія удостоїлась бути прославленою як великомучениця.

Мощі святих Віри, Надії, Любові та Софії покояться в Ельзасі, в церкві Ешо.

Раніше СПЖ повідомляла, що 29 вересня в Одесі відбулись урочистості, присвячені набуттю мощей преподобного Кукші.

Přečtěte si také

Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“

Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání  arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.

V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň

Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.

Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě

Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí

Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS

Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.  

Tajemství Kristova hrobu

Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.

Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja

Na oficiální facebookové stránce  Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.