Комплекс неповноцінності
Объединительный собор по созданию ПЦУ
Дивлюся я на все те, що відбувається навколо нової «автокефальної церкви», слухаю те, що говорять її симпатики, суспільні діячі, депутати, слухаю агресивні, грубі, образливі вислови й випади на адресу нашої Церкви навіть від перших осіб держави, і роблю висновок, що створюється нова «ПЦУ» не за, а проти. Дійсно, проти нашої Української Православної Церкви.
Справжня її ціль не в побудові якоїсь позитивної власної структури, а в знищенні нашої Церкви, що було зрозуміло й з самого початку.
Здавалося б, ну отримали ви свою «автокефалію», хай навіть обмежену, невизнану Помісними Церквами, в незаконний спосіб, що породило шок серед Помісних Церков, - ну й майте собі. Сидіть і не чіпайте нікого. Ні, треба наїжджати, шельмувати, перейменувати, захопити, забрати, увірвати хоча б шматок, відірвати когось або щось від УПЦ.
Це означає, що ця структура як була, так і є неповноцінною ні церковно, ні психологічно, ні морально. Цій структурі треба завжди комусь щось доказувати, треба самостверджуватися за рахунок інших, через поглинання, перейменування, перетягування і т.п. Як в тій рекламі прального порошку «Tide»: «А, Ви ще не ..., тоді ми йдемо до вас»
Але це є комплекс неповноцінності.
Натомість наша УПЦ нічого нікому не доказує.УПЦ повноцінна і самодостатня, хто б що не говорив. Подобається вона комусь чи ні, вона є, визнана, живе, молиться, служить, ні в кого нічого не забирає, відстоює своє, вона просто є. Спокійно є.
Читайте также
Мерзко злорадствовать об обстрелах домов и больниц, прикрываясь «ответом»
"Ответка", о которой говорят некоторые, должна быть адресована не только непосредственным исполнителям этих чудовищных преступлений, но и всем тем, кто разжигает ненависть между людьми.
Власти Украины действуют против Церкви по лекалам большевиков
Украинские власти вновь действуют по лекалам советских предшественников 1920-х и рубежа 1950-1960-х годов.
Почему «пре-подобные»?
Во второе воскресенье Великого поста празднуется память всех преподобных Киево-Печерских.
Год, который изменил многое… но главное, он изменил меня
У каждого человека бывают такие дни, когда он останавливается и смотрит назад, чтобы переосмыслить свой путь.
Два прошения во время Литургии всегда резали мне слух
Циркуляр Сергия о молебнах за Советскую власть в связи с 10-летием большевистского переворота дико смотрелся на фоне непрекращающегося террора в отношении Церкви.
Чин прощения и весна пост
Если в сердце живёт обида, злость, недоброжелательность, раздражение, то и поститься бессмысленно: Господь не примет твой дар.