Я прихожу щоночі, щоб вичитати правило до служіння Божественної літургії...
Церковная свеча. Фото : Православие.ру
Ця історія сталася зі священиком в одній з наших єпархій на Півдні України. Це було вже в нові часи, трохи більше 6 років тому.
Так ось.
Одного пізнього вечора, а було вже близько опівночі, до священника зателефонували прихожани і попросили причастити їхню бабусю, яка була у важкому стані і рідні боялися, що вона не доживе до ранку. Причастити помираючу чи важкохвору людину, в який би час дня чи ночі така потреба не виникла б, є обов'язковим для кожного священика.
Поклавши слухавку, отець швиденько одягнувся, сів у авто і поїхав у храм, щоб взяти Святі Дари для причастя.
Зайшовши у вівтар, батюшка поклав перед престолом три земних поклони, як належить, і вже почав знімати скляний ковпак з дарохранительниці, де знаходяться Святі Дари. Аж раптом, батюшка чує, що позаду нього хтось стоїть і дихає.
І далі розповідь самого священика, як мені її переказали:
«Я повільно обернувся і побачив перед собою священника у повному священницькому облаченні. Він стояв і дивився на мене.
Вигляд священника в облаченні був не таким, як ми звикли бачити людину в нашому реальному житті. Його вигляд був ніби проекторним, як силует. Я злякався.
- Хто Ви? - запитую.
- Я священник такий-то (і називає своє ім'я), - відповів силует.
- Ви не біс?
- Ні!
І тут в мене в голові промайнули слова: Вірую у Господа Ісуса Христа! І я сказав їх вголос:
- Вірую в Господа Ісуса Христа!
Силует священника теж сказав:
- І я вірую в Господа Ісуса Христа!
- Йому Єдиному служу і поклоняюся! - продовжив я.
- І я Йому Єдиному служу і поклоняюся! - повторив за мною силует священника і перехрестився.
- Так хто Ви? - знову запитую його, - і що Ви тут робите?
- Я такий-то священик, служив у цьому храмі майже 100 років назад, похоронений я за вівтарем храму.
«Дійсно! - подумав я, - є така могила в нас на території храму з ім’ям цього священника».
- Так, а чого Ви сьогодні тут? - питаю.
- Я не тільки сьогодні тут, я приходжу сюди кожної ночі для того, щоб вичитувати правило до Причастя. Під час свого земного життя я часто дозволяв собі звершувати Божественну літургію без належного приготування до неї. Я не завжди вичитував правило (молитви) до Причастя і дерзав звершувати Літургію у такому стані. Після смерті Господь помилував мене і дозволив мені бути на окраїні райських обителей, але я маю послух від Бога: кожної ночі я прихожу сюди, на місце мого священицького служіння для того, щоб вичитати правило до служіння Божественної літургії».
Сказати, що батюшка, який слухав цю розповідь, був шокований, напевне, означає не сказати нічого. А священник, що явився йому із загробного світу, на завершення додав:
- Я щоночі тут, якщо хочеш, то приходь, можемо поспілкуватися.
Після цих слів він зник.
Прийшовши до тями від побаченого й почутого, той батюшка пішов серед ночі причащати хвору бабусю ...переосмислюючи, напевне, і своє священницьке служіння ...
Читайте также
Мерзко злорадствовать об обстрелах домов и больниц, прикрываясь «ответом»
"Ответка", о которой говорят некоторые, должна быть адресована не только непосредственным исполнителям этих чудовищных преступлений, но и всем тем, кто разжигает ненависть между людьми.
Власти Украины действуют против Церкви по лекалам большевиков
Украинские власти вновь действуют по лекалам советских предшественников 1920-х и рубежа 1950-1960-х годов.
Почему «пре-подобные»?
Во второе воскресенье Великого поста празднуется память всех преподобных Киево-Печерских.
Год, который изменил многое… но главное, он изменил меня
У каждого человека бывают такие дни, когда он останавливается и смотрит назад, чтобы переосмыслить свой путь.
Два прошения во время Литургии всегда резали мне слух
Циркуляр Сергия о молебнах за Советскую власть в связи с 10-летием большевистского переворота дико смотрелся на фоне непрекращающегося террора в отношении Церкви.
Чин прощения и весна пост
Если в сердце живёт обида, злость, недоброжелательность, раздражение, то и поститься бессмысленно: Господь не примет твой дар.