Звинувачення у бік священнослужителя УПЦ у селі Вербичне – політичний наклеп

Очільника громади УПЦ села Вербичне Турійського району, настоятеля сільського храму Різдва Пресвятої Богородиці протоієрея Володимира Гребеня публічно звинуватили у тому, що він нібито звелів зафарбувати на храмовій брамі герб України. При цьому дійшло навіть до депутатського запиту від першого заступника голови Волинської обласної ради, «свободівця» Олександра Пирожика, до правоохоронних структур, які мали б розібратися з провокацією та наругою над державними символами – за версією цієї політичною сили.
Зі слів настоятеля храму, провокації у селі дійсно мали місце, і він вже встиг повідомити про це відповідні правоохоронні органи. Як пояснив отець Володимир, дотепер православна громада жила спокійно, допоки у селі не знайшлося кілька «активістів», один з котрих має намір балотуватись цієї осені на посаду сільського голови ради, до котрої входить Вербичне. Місяць тому, як і заведено при спробах захоплення православних українських храмів, вони навіть ініціювали у селі віче з приводу конфесійної належності храму, яке, втім, ніяких юридичних наслідків не мало.
Пріснопам’ятне «зафарбування герба Україні» виявилось звичайним плановим ремонтом: паркан навколо храмової території нещодавно перефарбували у блакитний колір. Ніякого герба ніхто на паркані не намалював: верхню планку на брамі перед тим зробили жовто-синьою, і під час чергових робіт її покрили новим шаром фарби. Чи побачать у цьому кримінал правоохоронні структури області, покаже час.
У день, коли у волинських ЗМІ появились відповідні «кричущі» публікації, святкувалось велике православне свято – пам’яті Семи Мучеників Маковеїв. Як з’ясувалося, цього ж дня у селі Вербичне тривали збори з приводу реформування сільської ради. Звісно, цією нагодою скористались новоявлені політичні активісти, які намагались перевести дискусію у конфесійну площину, однак – марно: їхні ініціативи громаді виявились не потрібними.
Зі слів отця Володимира, котрий вже 38 років відслужив православній громаді села, новітній церковно-політичний актив міцно пов’язаний з осередком ВО «Свобода», представник котрого, нагадаємо, і озвучив «сенсаційний» запит під час сесії Волинської обласної ради 14 серпня 2015 року.
Храм Різдва Пресвятої Богородиці був побудований 1886 року, це пам’ятка архітектури – чергова історична волинська культова споруда, на котру, очевидно, «поклали око» ініціатори захоплень храмів.
Джерело: pro.church.ua
Přečtěte si také
Proč Bůh dopouští utrpení? Pravoslavný pohled
Zlo a bolest nejsou Božími tresty, jsou plodem padlého světa. Co na otázku utrpení odpovídá pravoslavná tradice?
Co naše Církev udělala s dědictvím a odkazem sv. Gorazda?
Téměř neporušená tráva před křížem na Kobyliské střelnici. Několik desítek lidí. A jeden dopis, který nás nenechá klidnými. Jeho autor se ptá: Co jsme za osmdesát čtyři let udělali s dědictvím, které nám sv. Gorazd zanechal?
Proč pravoslavní uctívají ostatky svatých: časté omyly
Uctívání ostatků svatých bývá terčem nedorozumění a nařčení z modloslužby. Vysvětlujeme, na jaké teologii pravoslavná úcta k relikviím skutečně stojí.
Co je známo o vraždě ve Svatohorské lávře
Ve Svatohorské lávře zabili mnicha a zranili další dva. Co je o tragédii známo?
Proč pravoslavní ctí ikony a nejde o modloslužbu
Pravoslavní křesťané ikony neuctívají jako bohy, ale ctí skrze ně toho, koho zobrazují. Odkud tato tradice pochází a jak církev odpovídá na časté námitky o modloslužbě?
Co si Češi myslí o pravoslaví?
Proč Češi automaticky spojují pravoslaví s Ruskem? Nedbalost médií, mlčení církve i skutečné kořeny nálepky, která dopadá na celou komunitu.