Пресвята Богородиця, як приклад для наслідування

«Рождество твое, Богородице Дево, радость возвести всей вселенней…», - такими словами оспівує тропар свята цю величну подію, яка насправді стала однією з визначальних в історії Церкви Христової. Народження Божої Матері фактично покладає початок історії християнства, оскільки саме з Діви Марії втілюється Спаситель світу – Христос.

Хоча про саму подію різдва Пресвятої Богородиці не згадується в жодному з Євангелій, в Православній Церкві це свято стоїть в розряді дванадесятих, тобто таких, які є найбільш шанованими. Маленька Марія з’явилась на світ для того, аби виконати ту важливу місію, для якої Її було обрано.

Показовим є те, що саме особа жіночої статі зробила величезний внесок у справу всезагального Спасіння. Хоча про Божу Матір у Святому Письмі є лише кілька згадок, однак всі вони просякнуті вічними прикладами для наслідування і є втіленням найкращих жіночих чеснот.

Сказати, що жінки повинні ставити собі за ідеал саме Богородицю – не сказати нічого! Діва Марія від початку і до кінця свого життя є прикладом не просто жіночого, але християнського смирення, терпіння, співстраждання, прощення та  любові. Саме ці якості, в яких Божа Матір проявила себе, роблять її «чеснішою від херувимів», даючи в подальшому підстави вважати Її заступницею за весь рід людський.

Яким люблячим і терплячим повинне бути серце жінки, аби витерпіти страждання і смерть своєї дитини, а потім ще і стати покровителькою і захисницею тих, через кого і за кого померло її дитя? Чи знайдемо ми сьогодні подібні приклади подібної не лише материнської, але і християнської любові? Все це пережила Пресвята Богородиця. Знаючи призначення свого Сина, живучи з цим від початку Його народження, Вона ані на мить не засумнівалась в необхідності покладеної на Нього місії.

Залишаючись однією з людей, Діва Марія стає вищою за ангелів. Ставши вищою за усі небесні сили, вона лишається назавжди з людьми. Не дарма Христова Церква віддано і посилено підносить свої молитви до Божої Матері, знаючи, що Діва Марія не полишить в скорботах.

Різдво Богородиці, як торжество Церкви, відкриває перед віруючими новий дороговказ, даючи надію. Життя Божої Матері – безперестанний урок для засвоєння усім, хто прагне Спасіння. Успіння Божої Матері – приклад і символ того, що смерть більше немає влади над людьми, якщо вони лишаються вірними Богові і Його правді.

{gallery}0001_photo/2015/09/20/rozhdestvo_bogorodicy{/gallery}

Přečtěte si také

Starec Paisij Svatohorec: Největší nemocí jsou špatné myšlenky

Slova starce Paisije o tom, jak špatné myšlenky matou duši a berou člověku pokoj, radost i pravý pohled na svět a bližní.

Kdy byl Syn Boží nazván „Kristus“ - Sv. Jan Damašský

Přinášíme vám další úryvek z pojednání O pravé víře svatého Jana Damašského – tentokrát o tom, kdy byl Syn Boží nazván „Kristus“. 

Proč Bůh stvořil ty, kteří zhřeší a nebudou činit pokání - sv. Jan Damašský

Z pojednání svatého Jana Damašského O pravé víře. O tom, proč Bůh stvořil i ty, kteří podle předvědění zhřeší a nebudou činit pokání, a dále o rozdílu mezi Božím zákonem, jenž vede k životu, a zákonem hříchu, který přivádí člověka k pádu.

Památka svatých Cyrila a Metoděje – duchovních otců slovanského pravoslaví

Den, 5. července, je v českém kalendáři zasvěcen památce svatých Cyrila a Metoděje – bratří ze Soluně, kteří v 9. století přinesli našim předkům světlo evangelia v jazyce, kterému rozuměli.

Svatý Ivan Český

Život sv. Ivana Českého.

Moudré slovo starce Paisije o tom, jak čelit zmatkům v Církvi

Slova starce, která varují před tím, abychom místo pomoci Církvi nepřispívali k jejímu trápení.