Звернення потерпілих вірян УПЦ с. Катеринівка до Президента України
Прихожани УПЦ, які потерпіли від бійців батальйону "Тернопіль", Правого сектору та Національної гвардії у селі Катеринівка Кременецького району, звернулися до Президента України з проханням захистити їх від збройної агресії з боку військових угрупувань.
"Шановний Петре Олексійовичу, до Вас звертається громадянка України. Я жителька міста Кременець. На рахунок тих подій, які сталися 21 вересеня - це дуже погані події. Я хотіла б попросити у Вас захисту. Я потерпіла від батальйону Тернопіль, адже мене ударили в живіт. Дуже сильний удар ногою. ПІсля чого я зігнулася вдвоє і не могла ні дихати ні поворушитись. Після чого я отримала удар гумовою палицею. Це був дуже сильний удар. Мені зламали два пальці. Я робила рентген - дві тріщини.
Чому зараз утискають православних? Я хочу звернутися з проханням. Я так сама як усі. Чому такий на нас натиск? Ми не захоплюємо храми, ми нікого не б'єм. Ми прийшли з молитвою, ми молилися до Матері Божої, просили помочі. Ми прийшли на молитвенну підтримку. А тепер з нас роблять винних, роблять винних, що ми побили міліцію, спецназ Тернополя. Чому? Подумайте своєю головою, хіба я, жінка, могла когось побити? Якщо міліція вони з дубинками. Це не можна собі уявити, як я могла порушити чиїсь права, я просто стояла і молилась. Будь-ласка, зверніть увагу, ми такі ж ваші діти як й інші. Не ущемляйте наших прав!"
"Вельмишановний Петро Олексійович, я, Левченко Василь, хотів би звернутися до Вас з проханням та запитанням. 21 вересня на свято Різдва Божої Матері я був свідком подій у селі Катеринівці. Хотілося б до Вас звернутися із запитанням, чому правоохоронні органи, силові структури, які б мали охороняти права та право на свободу віросповідання і слова громадян України, спокійно спостерігали за тим як жінки, люди похилого віку, були биті бійцями батальйону Тернопіль?
Особисто хотілося б, як українець, звернутися до Вас з проханням, щоб Ви захистили права людей які постраждали під час цих подій. Особисто я отримав сильну головну травму під час молитовного стояння. При тому що люди, які нібито знаходилися на захисті Київського Патріархату, було видно, що вони не мали ніякого відношення до Церкви, не мали ніякої цілі захистити Церкву чи Христа. Оскільки ці люди жорстоко поводилися із нашими парафіянами, було видно, що ці люди не мають ніяких християнських принципів у своєму житті.
Хотілося б особисто Вам побажати, щоб Ви намагалися якомога більше стояти в духовній єдності нашого народу. Щоб по слову апостола Павла у нас в державі була гармонія. Оскільки апостол говорить: "Там де перебуває Христос, там перебуває любов, радість та мир".
"Невже ми, православні, становимо таку загрозу, що на нас полюють люди із зброєю, бійці з Правого сектору? Ми хочемо жити в своїй країні, нікому не заважаючи, молитися за мир у нашій Україні".
Přečtěte si také
Anglikánská církev dosadila do svého čela první ženu. Pro pravoslaví je však kněžství žen neuskutečnitelné. Jednoduše si vysvětlíme proč.
Arcibiskup Juraj počas Krestopoklonnej nedele odovzdal farnosti v Brezine relikvie sv. Simeona Dajbabského a vyzval veriacich k odvahe pri nesení ich osobných krížov.
V obecném povědomí často přežívá představa, že svět je kolbištěm dvou rovnocenných soupeřů – dobrého Boha a zlého ďábla, kteří spolu vedou nekonečný a vyrovnaný boj.
Mnoho lidí se domnívá, že pokud má senzibil na stěně ikony, používá při „léčení“ modlitby a posílá své klienty do chrámu, musí být jeho činnost v souladu s křesťanstvím. Ve skutečnosti jde o nebezpečnou past.
Mnoho lidí si myslí, že služba zlu je spojena výhradně s temnými rituály nebo otevřeným uctíváním ďábla. Pravoslavná spiritualita však nabízí mnohem přísnější a hlubší pohled.
V naší rubrice o mýtech se dnes podíváme na symbol, který v lidech často budí emoce, přestože je v církvi doma už více než tisíc let.