Притча про зцілення та покаяння
В одному невеликому місті жила жінка, колишній директор магазину. Одного разу вона тяжко захворіла, стала самотня та нікому не потрібна – весь світ для неї обмежився хворобою.
Змучившись від безрезультатного лікування, жінка вирішила, за порадою знайомих, поїхати у відомий монастир, який славився тим, що у ньому, по милості Божій, отримували зцілення від безлічі хвороб.
Два дні, вважаючи такий термін достатнім, жінка прожила у монастирі, але так і не одужала: начебто робила все як треба: і сповідалася, і причастилася, і до старця за порадою сходила, а зцілення так і не настало...
Жінку це не засмутило, тільки привело у подив: «Як же так? Всі зцілюються, і я хочу! Я що – гірше за інших?! Поїду до іншого монастиря. Видно цей «слабкий» – не зробив мене здоровою». Після першого монастиря був інший, потім третій, четвертий, а довгоочікуваного одужання не було між ними.
Як і у перший раз, жінка не засмутилася, їй до того моменту вже сказали, що є й інші засоби для отримання бажаного.
Повертаючись після відвідування четвертого монастиря, вона вирішила заїхати скупатися у Святому джерелі та прикластися до чудотворної ікони. Але щоб вона не робила, все залишалося, як і раніше.
Ось і настав відчай: «Більше нікуди їхати, нікуди йти. Залишилася я одна зі своєю хворобою. Нічого не залишається, як лягти та чекати смерті».
Не встигла вона про це подумати, як з'явився Ангел.
«Ти правильно зробила, що їздила у монастирі, поринала у джерела, сповідалася, причащалася, – сказав Ангел, – але ти не до кінця зрозуміла кінцеву мету всього цього. Адже хвороби тіла нероздільні з хворобою душі! Твоя недуга – це для тебе можливість відволіктися від мирських турбот, осмислити своє життя, подумати про Бога, про спасіння своєї душі. Тому Господь зачекав з твоїм зціленням, давши тобі можливість щиро покаятися, очистити свою душу від злості, заздрості, образ».
Після розмови з Ангелом, жінка твердо вирішила терпіти скорботи до тих пір, поки не очистить своє серце від гніву, дратівливості, злості, заздрості та інших пристрастей.
Як тільки Господь побачив намір жінки змінитися, у той же час дарував їй зцілення від недуги, що мучила її!
Přečtěte si také
Proč pravoslavní nepodávají svaté přijímání nepravoslavným?
Časopis Hlas pravoslaví se ve svém zářijovém čísle věnoval tématu, které v poslední době znovu vyvolává diskuse i v pravoslavném světě – otázce, zda mohou být nepravoslavní křesťané připuštěni ke svatým Tajinám.
Starec Paisij Svatohorec: Největší nemocí jsou špatné myšlenky
Slova starce Paisije o tom, jak špatné myšlenky matou duši a berou člověku pokoj, radost i pravý pohled na svět a bližní.
Kdy byl Syn Boží nazván „Kristus“ - Sv. Jan Damašský
Přinášíme vám další úryvek z pojednání O pravé víře svatého Jana Damašského – tentokrát o tom, kdy byl Syn Boží nazván „Kristus“.
Proč Bůh stvořil ty, kteří zhřeší a nebudou činit pokání - sv. Jan Damašský
Z pojednání svatého Jana Damašského O pravé víře. O tom, proč Bůh stvořil i ty, kteří podle předvědění zhřeší a nebudou činit pokání, a dále o rozdílu mezi Božím zákonem, jenž vede k životu, a zákonem hříchu, který přivádí člověka k pádu.
Památka svatých Cyrila a Metoděje – duchovních otců slovanského pravoslaví
Den, 5. července, je v českém kalendáři zasvěcen památce svatých Cyrila a Metoděje – bratří ze Soluně, kteří v 9. století přinesli našim předkům světlo evangelia v jazyce, kterému rozuměli.