Притча про зцілення та покаяння

В одному невеликому місті жила жінка, колишній директор магазину. Одного разу вона тяжко захворіла, стала самотня та нікому не потрібна – весь світ для неї обмежився хворобою.

Змучившись від безрезультатного лікування, жінка вирішила, за порадою знайомих, поїхати у відомий монастир, який славився тим, що у ньому, по милості Божій, отримували зцілення від безлічі хвороб.

Два дні, вважаючи такий термін достатнім, жінка прожила у монастирі, але так і не одужала: начебто робила все як треба: і сповідалася, і причастилася, і до старця за порадою сходила, а зцілення так і не настало...

Жінку це не засмутило, тільки привело у подив: «Як же так? Всі зцілюються, і я хочу! Я що – гірше за інших?! Поїду до іншого монастиря. Видно цей «слабкий» – не зробив мене здоровою». Після першого монастиря був інший, потім третій, четвертий, а довгоочікуваного одужання не було між ними.

Як і у перший раз, жінка не засмутилася, їй до того моменту вже сказали, що є й інші засоби для отримання бажаного.

Повертаючись після відвідування четвертого монастиря, вона вирішила заїхати скупатися у Святому джерелі та прикластися до чудотворної ікони. Але щоб вона не робила, все залишалося, як і раніше.

Ось і настав відчай: «Більше нікуди їхати, нікуди йти. Залишилася я одна зі своєю хворобою. Нічого не залишається, як лягти та чекати смерті».
Не встигла вона про це подумати, як з'явився Ангел.

«Ти правильно зробила, що їздила у монастирі, поринала у джерела, сповідалася, причащалася, – сказав Ангел, – але ти не до кінця зрозуміла кінцеву мету всього цього. Адже хвороби тіла нероздільні з хворобою душі! Твоя недуга – це для тебе можливість відволіктися від мирських турбот, осмислити своє життя, подумати про Бога, про спасіння своєї душі. Тому Господь зачекав з твоїм зціленням, давши тобі можливість щиро покаятися, очистити свою душу від злості, заздрості, образ».

Після розмови з Ангелом, жінка твердо вирішила терпіти скорботи до тих пір, поки не очистить своє серце від гніву, дратівливості, злості, заздрості та інших пристрастей.

Як тільки Господь побачив намір жінки змінитися, у той же час дарував їй зцілення від недуги, що мучила її!

Přečtěte si také

Pravoslaví v každodenním životě: Jak osvobodit srdce od křivdy?

Odpuštění není jen laskavé gesto vůči druhému. V pravoslaví je to nezbytná podmínka pro náš vlastní vztah s Bohem. Proč je tak těžké odpustit a jak najít sílu k usmíření, i když rána stále bolí?

Pravoslaví v každodenním životě: Jak se zbavit zvyku odsuzování

Soudit druhé je snadné, ale v pravoslaví je to považováno za jeden z nejničivějších zlozvyků, který nás uzavírá Bohu a našim bližním. Jak se naučit posuzovat činy, aniž bychom odsoudili člověka, a jak proměnit kritiku v pokoru?

Životy svatých: Svatá Kateřina Alexandrijská

Panna, která přemluvila 50 filosofů

Biblické motivy v Letopisech Narnie

Pohádka, nebo dětské evangelium?

Pravoslaví v každodenním životě: Jak zacházet s hněvem, aby nás nezničil

Hněv prožívá každý z nás. Někdy tiše, jindy výbušně. Jak s ním zacházet tak, aby nám neublížil – ani doma, ani v duchovním životě?

Pravoslaví jednoduše: Proč se v chrámu používá kadidlo?

V naší rubrice „Pravoslaví jednoduše“ každý týden vysvětlujeme jednu pravoslavnou věc tak, aby jí porozuměl úplně každý. Minule jsme psali o ikonostasu. Dnes se zaměříme na něco, co v chrámu nejen uvidíte, ale i ucítíte: kadidlo.