Афонські монахи офіційно виклали свою позицію по Всеправославному Собору

Афонські монахи офіційно виклали свою позицію по Всеправославному Собору. Послання, присвячене майбутньому Всеправославному Собору, направив Священний Кинот Святої Гори Афон. Про це повідомляє agionoros.ru.

Послання підкреслює, що термін «Церква» допустимо використовувати тільки по відношенню до Православної Церкви: «Святий та Великий Собор да уникне терміну "Церква" по відношенню до інославних, використовуючи для цієї мети визначення "християнські доктрини та сповідування". На думку Священного Кинота «значення єдності Церкви потребує роз'яснення. В єдності Церкви знаходяться тільки члени Православної Церкви, Тіла Христового».

У зв'язку з цим пропонується замінити вираз в параграфі 5 документа «Відносини Православної Церкви з іншим християнським світом»: «пошук втраченої єдності християн» на «повернення до істини християн, які віддалилися від неї [від Церкви]».

- Святогорці висловлюють свою незгоду з тим, як проводяться діалоги між Православною Церквою та інославними: «Священний Кинот не раз і в різних обставинах офіційно висловлювався проти богословських угод з інославними, протестував проти спільних молитов та літургійних дійств (цілувань, тощо)». Афонські ченці висловлюють незгоду з участю Православних Церков у Всесвітній раді Церков.

- Святогорці вважають, що критерієм істинності віри є «свідомість повноти Церкви», що може бути виражено окремими людьми, а не тільки Соборами.

- Афонські ченці наполягають на необхідності згадки про собори Фотія Великого (879 р.) та Григорія Палами (1341 та 1351 рр.), так як вони ясно показали «догматичні та еклезіологічні розбіжності з інославними (Філіокве, тварна благодать, папський примат)».

- Святогорці пропонують включити в текст документа «Відносини Православної Церкви з іншим християнським світом» розгорнуту згадку про православну антропологію та космологію (з опорою на вчення святителя Григорія Палами).

- У заключній частині послання афонських ченців вказується на необхідність «виправлення текстів передсоборних документів», щоб вони висловлювали думку всієї Повноти Церкви і не стали приводом для розколу та роз’єднання.

Зокрема, Священний Синод Грузинської Церкви, який проходив 25 травня під головуванням Католікоса-Патріарха всієї Грузії Ілії II, постановив: «Цей документ містить серйозні еклезіологічні та термінологічні помилки й вимагає кропіткої переробки. Якщо документ не буде змінений, Церква не підпише його».

Безліч серйозних критичних зауважень було висловлено з приводу документів: «Про шлюб» та «Місію Православної Церкви в сучасному світі».

Зокрема, Синод нагадав, що Церква шкодує і докладає пастирські зусилля для спасіння душ людей, що вступають в одностатеві союзи, але засуджує цей гріх. Також грузинські архієреї підкреслили, що Православна Церква з давніх-давен визнає та заявляє, що мир і справедливість народів займає центральне місце.

Крім того, на своєму останньому засіданні Синод Грузинської Церкви закликав політичні та громадські сили до взаємоповаги і розсудливості, що пов'язано з недавніми жорстокими вбивствами біженців із Абхазії. Синод висловив співчуття сім'ям убитих і заявив, що молиться за їхнє упокоєння.

Přečtěte si také

Souhrn dne - 10. února 2026

Souhrn dnešních zpráv z domova i zahraničí.

Ekumenický patriarcha se v Ankaře setká s tureckým prezidentem Erdoğanem

Pozvání prezidenta Erdoğana podtrhuje význam církevní přítomnosti při řecko-tureckém dialogu.

Viceprezident USA vysoce ocenil roli gruzínského patriarchy

Američtí představitelé vyzdvihli křesťanskou identitu Gruzie a iniciativy patriarchy v oblasti rodinných hodnot.

Ekumenický patriarcha se modlil při liturgii ke cti svatého Charalamba

Svátek svatého hieromučedníka Charalamba byl připomenut v patriarchálním areálu ve Fanaru společnou modlitbou.

Syrské úřady viní Islámský stát z masakru pravoslavných věřících

Útok na chrám svatého Eliáše v Damašku znovu připomněl křehké postavení křesťanů v Sýrii po letech války.

Pravoslavná církev v době války: Mučednictví, zákaz a poválečná obnova

Pravoslavná církev v českých zemích a na Slovensku prošla ve 20. století těžkou cestou. Od skromných počátků přes nacistický zákaz a popravy až po poválečnou obnovu