Громада УПЦ в Рясниках згуртувалась для захисту свого храму

Спроба Гощанських чиновників схилити вірян с. Рясники до почергових богослужінь закінчилася несподіванкою. 

У с. Рясники Гощанського району пройшла зустріч районних чиновників із представниками громад УПЦ та Київського Патріархату. Місцевих вірян неабияк здивувало, що високоповажне товариство навіть не представилось громаді. Втім, селяни уже й без церемоніалу знають в обличчя кожного районного чиновника, котрий так чи інакше “приклав руку” до міжконфесійного конфлікту в селі. Відомо селянам і те, що одним з ініціаторів ідеї переведення храму УПЦ під юрисдикцію Київського Патріархату є голова місцевої сільської ради.

За словами вірян Рясниківської громади УПЦ, заступник голови Гощанської районної адміністрації Тарас Гоменюк, депутат районної ради від Радикальної партії Юрій Калюжний та чиновниця, яку не вдалося ідентифікувати, – це комісія, що прибула ознайомитися із міжконфесійним конфліктом у Рясниках. Утім, ніяких нових пропозицій чиновники не привезли, а всіма силами намагалися умовити громаду УПЦ фактично відмовитися від права на храм та погодитися на почергові богослужіння. Бесіда видалася емоційно насиченою: православним вірянам у Рясниках, а їх на зустріч прийшло 70, уже уривається терпець доводити чиновникам усіх рівнів своє законне, вже не раз підтверджене судовими рішеннями, право на храм. Десятеро представників Київського Патріархату спробували ще раз проспівати знайому пісню про те, що їх не пускають у храм, про потребу почергових богослужінь та московських попів, але нових аргументів не навели.

Вочевидь, чиновники не очікували побачити велику і дружну громаду УПЦ, яка готова відстоювати питання віри і правди на усіх рівнях, при тому, що їх опонентів було близько десятка, – це і є, фактично громада КП у с. Рясники. Зі слів селян-учасників зустрічі, конструктиву так і не було досягнуто: члени комісії вислухали обидві сторони, пересвідчилися, що храм доглянутий і знаходиться у належному стані, а селяни налаштовані рішуче, з тим і поїхали.

– Подібна ситуація, коли сільська рада самовільно приймає рішення про почергові богослужіння, складалася і в с. Птича, – коментує прецедент правозахисник Рівненської єпархії, – проте 14 березня цього року господарський суд скасував таке рішення. Подібні рішення органів місцевого самоврядування визнаються незаконними, оскільки у депутатів сільських рад немає на це компетенції. Однак сільські чиновники, всупереч чинному законодавству, все одно намагаються ухвалити незаконні рішення, лобіюючи, таким чином, власні інтереси.

До 1 липня, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2016 року, Рівненську ОДА зобов’язано надати УПЦ КП відповідь на листи про почергові богослужіння, що стали основною підставою для їх звернення до суду. Яку відповідь дадуть члени комісії губернатору Рівненщини – поки що залишається невідомим.

Нагадаємо, що розгляд справи про храм у с. Рясники Гощанського району у судах триває з жовтня 2015 року, коли новоутворена релігійна громада Київського Патріархату подала до Рівненського окружного адміністративного суду позов про зобов`язання Рівненської ОДА передати церкву в с. Рясники у почергове користування УПЦ та УПЦ КП. Підставою для звернення до суду послугувало те, що Рівненська ОДА не розглянула їх листи з вимогами про почергове користування. 24 листопада 2015 року суддя виніс ухвалу про закриття провадження, оскільки вбачав, що ця справа підсудна господарським судам. Не погодившись із цим, представники Київського Патріархату подали апеляційну скаргу. 5 січня 2016 року Житомирський апеляційний адміністративний суд виніс рішення, за яким повернув справу на новий розгляд до Рівненського суду. 6 квітня 2016 року Рівненський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову Київського Патріархату про передачу церкви у почергове користування.

Přečtěte si také

Skepse místo úcty: Proč zapomínáme na vlastní svaté

Brněnská homilie o sv. Orosii otevřela nepohodlnou otázku: proč pravoslavní věřící zůstávají k památce českých světců tak chladní?

Proč Bůh dopouští utrpení? Pravoslavný pohled

Zlo a bolest nejsou Božími tresty, jsou plodem padlého světa. Co na otázku utrpení odpovídá pravoslavná tradice?

Co naše Církev udělala s dědictvím a odkazem sv. Gorazda?

Téměř neporušená tráva před křížem na Kobyliské střelnici. Několik desítek lidí. A jeden dopis, který nás nenechá klidnými. Jeho autor se ptá: Co jsme za osmdesát čtyři let udělali s dědictvím, které nám sv. Gorazd zanechal?

Proč pravoslavní uctívají ostatky svatých: časté omyly

Uctívání ostatků svatých bývá terčem nedorozumění a nařčení z modloslužby. Vysvětlujeme, na jaké teologii pravoslavná úcta k relikviím skutečně stojí.

Co je známo o vraždě ve Svatohorské lávře

Ve Svatohorské lávře zabili mnicha a zranili další dva. Co je o tragédii známo?

Proč pravoslavní ctí ikony a nejde o modloslužbu

Pravoslavní křesťané ikony neuctívají jako bohy, ale ctí skrze ně toho, koho zobrazují. Odkud tato tradice pochází a jak církev odpovídá na časté námitky o modloslužbě?