Єпископ Боголєп (Гончаренко) закликав віруючих не брати участь у язичницьких святах Івана Купала

Єпископ Олександрійський і Світловодський Боголєп заявив, що світські організатори язичницького святкування не припускають, що, упроваджуючи це свято в народну свідомість, вони закладають фундамент до відродження язичництва. Про це повідомляє сайт єпархії.

«Починаючи з середини червня городян запрошують святкувати язичницьке свято "купала". В засобах масової інформації лише згадують, що 7 липня православні "відзначають" Різдво Іоанна Хрестителя, а далі – суцільний "Іван купала", з розбором ворожильних практик, улаштуванням і формою купальських вогнищ, характеристикою 12 трав для вінків, форми і технології виготовлення "оберегів" і тексти замовлянь. Чимало людей відгукнуться на ці запрошення, багато з них також зайдуть і в православні храми. Звідки ця релігійна всеїдність? В першу чергу – від незнання», – підкреслив Єпископ Боголєп.

«Купала було одним з головних свят стародавніх язичників-слов'ян. Купала – свято ярила – сонячного божества. У всіх солярних культах цього дня обов'язково приносилися жертви. Птахи, тварини, а часом і люди спалювалися у вигляді приношення обожествленому сонцю, щоб їхньою енергією воно "підживилось" і не "померло". З цим же пов'язаний звичай стрибати через вогнище – це те, що залишилося від "жеребкування". Вибрати людську жертву іноді не наважувався навіть жрець. Тому хлопці і дівчата стрибали через вогнище до тих пір, поки хто-небудь не падав в нього. Вважалося, що таким чином «боги» обирали собі жертву. Ось таке воно – "безневинне", "народне" свято», – роз'яснив він.

«Біда тут ще і в тому, що в розгул сучасного неоязичництва постійно залучаються діти, яким за яскравим вбранням, багаттями та іграми не вбачити того, хто управляє язичницьким ігрищем. Чи нам потрібне таке свято? Хай кожен сам дасть собі відповідь на це питання», – сказав Єпископ.

«Ще один цікавий знак часу – спроба надати християнських святам язичницький відтінок. На Святках у нас – ворожать, на Трійцю – плетуть вінки, на Петра і Павла – танцюють і гуляють. Тобто свята, за походженням християнські, позбавляються свого духовного навантаження», – зазначив Владика.

«Сучасне язичництво характеризується помилковим ставленням людини до Бога, до себе, до світу. Воно включає в себе як різні деструктивні культи, так і всіх тих людей, у тому числі і християн, що живуть "за стихіями світу, а не за Христом". Бо в кожній людині живе за природою християнин і язичник. І тільки щире обрання Христа нормою, ідеалом свого життя робить людину християнином», – нагадав він.

«Робити вигляд, що всі ці романтичні гуляння і ритуали нешкідливі – нерозумно. Церква вважає, що така релігійна всеїдність, безвідповідальність релігійної поведінки – духовно небезпечна», – резюмував Владика.

Нагадаємо, що 7 липня православний світ відзначає одне з великих християнських свят – Різдво чесного славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна. 

Přečtěte si také

Souhrn dne - 20. ledna 2026

Tradičně přinášíme souhrn dnešních zpráv naší redakce.

Miliony etiopských křesťanů oslavily svátek Timkat - Křest Páně

Svátek Timkat, připomínající Kristův křest v Jordánu, se v Etiopii slavil po celé zemi a potvrdil svůj duchovní i kulturní význam pro zemi.

V Nigérii bylo během bohoslužeb uneseno přes 160 křesťanů

Ozbrojené gangy na severu Nigérie zaútočily na tři kostely a unesly desítky věřících přímo během mše. Útočníci využili těžko přístupný lesnatý terén.

Patriarcha Bartoloměj vyjádřil soustrast po vlakovém neštěstí ve Španělsku

Ekumenický patriarcha Bartoloměj vyjádřil soustrast španělskému králi Filipovi VI. po tragickém železničním neštěstí a zaslal také kondolenční list k zesnutí princezny Eirény

Aténský arcibiskup požehnal vasilopitu řeckých farmaceutů

Arcibiskup Jeroným požehnal novoroční koláč řeckých farmaceutů. Ocenil jejich tichou pomoc nemocným i roli církve při péči o potřebné.

Košická nedělní škola opět ožila: Děti objevovaly svět ikon i monastýrů

Děti z pravoslavné obce v Košicích se po svátcích vrátily do lavic nedělní školy. Program nabídl historii vzácných ikon, životy svatých i tvořivé dílny.