Нападки на Хресний хід демонструють нецивілізованість політиків, – експерт
«З одного боку, видно, як в інформаційному полі зараз формується вкрай негативне ставлення до Всеукраїнського Хресного ходу, – каже політолог. – Чітко простежуються спроби дискредитувати Хресний хід, використовуючи громадську думку, яка, знову ж таки, формується, в тому числі, і в соціальних мережах. З іншого боку, та частина людей, яка бере в цьому участь, демонструє вкрай низьку правову культуру і культуру взагалі. Демонструє свою «нецивілізованість» – це найточніше визначення. Адже всі ці люди, які є затятими противниками цієї мирної релігійної ініціативи, позиціонують себе прихильниками європейських цінностей: європейського, демократичного курсу для України. А при цьому вони нахабно і цинічно порушують один з головних постулатів європейської системи – посягають на право на свободу совісті та свободу слова; на право не втручатися у справи Церкви».
Руслан Бортнік вважає, що подібна поведінка була «доречною» століття тому. А сьогодні лише показує, наскільки декларовані європейські цінності далекі від того, що насправді відбувається в Україні.
«Якщо подивитись на деяких особливо завзятих коментаторів, то подібні «думки і заклики» звучали у ХV-ХVІ століттях, коли в Україні вже йшла релігійна війна. Тобто зараз ми спостерігаємо абсолютну невідповідність проголошених європейських ідеалів і реального рівня мислення цих людей. Ці дві складові і визначають нинішнє інформаційне поле, – упевнений експерт. – Церква виявилася слабо захищеною саме інформаційно. Віруючі УПЦ не мають ефективних механізмів, щоб доносити свою думку до широких мас українців. Сьогодні вони опинились в дуже важкій ситуації масової дискредитації без можливості висловити альтернативну думку».
Розмірковуючи про те, як має себе повести влада в таких обставинах, політолог зазначив, що головне – пам'ятати про Закон.
«З одного боку, влада не повинна хоч якимось чином коментувати те, що відбувається. Навіть натяку не повинно бути в словах можновладців про своє негативне або позитивне ставлення до Хресного ходу. В Україні держава і Церква розділені. І держчиновники не мають права висловлювати свою особисту думку і ставлення до церковних подій, – вважає Руслан Бортнік. – Це порушення Закону, і за це чиновники на тому ж Заході моментально втрачають пости. Заяву, яку днями зробив Парубій (Хресний хід організований Кремлем, – прим. ред.), варто було б йому політичної кар'єри в Німеччині чи у Франції. Назавжди цей чоловік став би нерукопожатним в суспільстві. З іншого боку, влада повинна забезпечити належну охорону Хресному ходу. Хоча б на тому рівні, на якому охороняли парад сексуальних меншин. По-третє, засоби масової інформації повинні перестати поширювати фальшивки: всі ці відфотошоплені знімки та інші провокаційні «вкидання» про нібито бойовиків, що йдуть на Київ. Тут, можливо, варто було б церковній організації самій почати звертатися до суду зі звинуваченнями у наклепі. Зауважу, що об'єктивні ЗМІ завжди повинні представляти позицію двох сторін, причому в однаковому хронометражі. Це і називається: демократичні європейські стандарти. А поки що ми можемо спостерігати українську дикість, яка живиться псевдопатріотизмом».
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal se zúčastnil galakoncertu Košické filharmonie v Praze
Mezi hosty byli také prezidenti České a Slovenské republiky.
Prešovský pravoslavný seminár si pripomenul svätého Dimitrija Solúnskeho
Pamiatku svätého veľkomučeníka Dimitrija Solúnskeho myrotočivého si pripomenul Pravoslávny kňazský seminár Prešovskej univerzity.
Pražská eparchiální rada požádala Synod o odvolání arcibiskupa Michala
Eparchiální rada Pražské pravoslavné eparchie žádá Posvátný synod o jmenování nového eparchiálního správce kvůli kritické finanční situaci a hrozbě odebrání zvláštních práv ze strany Ministerstva kultury.
Řecká církev varuje před ztrátou posvátnosti: liturgie není divadlo
Řecká pravoslavná církev varuje před zesvětštěním bohoslužby.
Arcibiskup Graubner odmítl změny ve vědecké radě Katolické teologické fakulty
Rektorka Univerzity Karlovy Milena Králíčková narazila na odpor arcibiskupa Jana Graubnera, který odmítl její návrh na změny ve vedení teologických programů Katolické teologické fakulty.