Від Житомира до Коростишева: Хресна хода за мир, любов і молитву за Україну

П`ятий день Житомирською областю йде Всеукраїнська хода миру, любові і молитви за Україну.

Щойно над Житомиром піднялося сонце, як місто відразу наповнилось людьми, котрі поспішали приєднатись до Хресної ходи. Хрестоходці, після доби перепочинку, оновили сили для подальшого стояння у молитві за мир, тому йшли швидко, впевнено, піднесено, разом з духовенством співаючи заспіви канону до Пресвятої Богородиці.


Оминувши центр міста суміжними вулицями, паломники поблизу помітили зграйку молодиків у військовій формі. Хлопці, яким на вигляд було років 17-18, огорнули себе червоно-чорним стягом та вигукували образливі слова до колони, намагаючись привернути до себе увагу і, як варіант, спровокувати протистояння.


Вже на виході із міста, поліція, що спостерігали за порядком від початку ходи, втрутилась і заборонила радикалам переслідувати Хресний хід. Після понеділкового інциденту, коли Хресну ходу намагалися не пустити до Житомиру, кількість поліції, військових і навіть представників СБУ суттєво збільшилась. За підрахунками, дві сотні працівників правопорядку стежили за безпекою та надавали можливість безперешкодно продовжувати вірянам Української Православної Церкви свою місію миру.

Кінцевий пункт дня – місто Коростишів, відстань 30 кілометрів. У звичайному буденному житті подолати такий шлях на автомобілі чи велосипеді доволі легко, а вирушати пішки взагалі на думку сучасникам не спаде. А ось тисячі людей понесли цей подвиг, не злякались палючого сонця, нещадного вітру та дощу, який кілька разів впродовж дороги мочив струджені та зболені ноги хрестоходців.


Шлях до Коростишева в основному пролягав через сільські населені пункти. Обабіч дороги шикувались сотні небайдужих, ставали на коліна, зустрічаючи ікону Матері Божої, плакали, підносили маленьких дітей і навіть немовлят до Чудотворного образу. Поблизу Кмитова раптом усі віряни обернулись — на протилежному боці дороги різко зупинився автобус, з якого почали виходити люди, і всі, як один, стали опускатися на коліна.


Справжнім натхненником дванадцятого дня Всеукраїнської Хресної ходи за мир, любов і молитву за Україну став владика Никодим, архієпископ Житомирський і Новогрд – Волинський. Він ні на хвилину не залишав хрестоходців, разом долав шлях, при цьому сам виголошував прохальні єктинії у мікрофон, задаючи тон своїм співом кількатисячному хору пілігримів.


Близько п`ятої вечора Хресна хода потрапила на подвір`я до центрального храму міста Коростишева. Паломників радо зустрічали накритими столами місцеві віряни, частували смачною вечерею.

Більшість тих, хто далі продовжуватиме йти, забрали на ніч в приватні будинки коростишевці. Чимало хрестоходців залишились ночувати просто неба у палатках та в храмі, аби мати змогу причаститись під час нічної літургії.



Přečtěte si také

Proč pravoslavní nepodávají svaté přijímání nepravoslavným?

Časopis Hlas pravoslaví se ve svém zářijovém čísle věnoval tématu, které v poslední době znovu vyvolává diskuse i v pravoslavném světě – otázce, zda mohou být nepravoslavní křesťané připuštěni ke svatým Tajinám.

Starec Paisij Svatohorec: Největší nemocí jsou špatné myšlenky

Slova starce Paisije o tom, jak špatné myšlenky matou duši a berou člověku pokoj, radost i pravý pohled na svět a bližní.

Kdy byl Syn Boží nazván „Kristus“ - Sv. Jan Damašský

Přinášíme vám další úryvek z pojednání O pravé víře svatého Jana Damašského – tentokrát o tom, kdy byl Syn Boží nazván „Kristus“. 

Proč Bůh stvořil ty, kteří zhřeší a nebudou činit pokání - sv. Jan Damašský

Z pojednání svatého Jana Damašského O pravé víře. O tom, proč Bůh stvořil i ty, kteří podle předvědění zhřeší a nebudou činit pokání, a dále o rozdílu mezi Božím zákonem, jenž vede k životu, a zákonem hříchu, který přivádí člověka k pádu.

Památka svatých Cyrila a Metoděje – duchovních otců slovanského pravoslaví

Den, 5. července, je v českém kalendáři zasvěcen památce svatých Cyrila a Metoděje – bratří ze Soluně, kteří v 9. století přinesli našim předkům světlo evangelia v jazyce, kterému rozuměli.

Svatý Ivan Český

Život sv. Ivana Českého.